Серця трьох

Проте, оскiльки така непередбаченiсть може трапитися, Генрi вважав своiм обов’язком попрощатися з Леонсiею – вiн жартiвливо просив ii не забувати Френка, який заслуговуе на увагу хоча б уже тому, що так схожий на нього.

Спочатку Леонсiя хотiла було показати лист усiм iншим, але те, що було написано про Френка змусили ii вiдмовитися вiд свого намiру.

– Це вiд Генрi, – сказала вона, ховаючи записку за корсаж. – Нiчого суттевого вiн не пише. Вочевидь, вiн не сумнiваеться, що так чи iнакше вiн врятуеться.

– Ми вже постараемося, щоб йому це вдалося, – рiшуче заявив Френк.

Вдячно посмiхнувшись йому й привiтно зиркнувши на Тореса, Леонсiя сказала:

– Ви казали, що у вас е якийсь план, сеньйоре Торес?

Торес посмiхнувся, пiдкрутив вуса й набрав поважного вигляду.

– Є тiльки один спосiб – спосiб грiнго, до якого зазвичай вдаються англосакси, простий i надiйний. Саме надiйний. Ми поiдемо й викрадемо Генрi з в’язницi – зухвало, грубо i вiдкрито, як це роблять грiнго. На це вони не очiкують, а тому операцiя, напевно, буде успiшною.

Леонсiя радiсно закивала. У старого Енрiко заблищали очi, а нiздрi роздулися, нiби вiн уже зачув запах пороху. Дивлячись на нього, молодь розпалилася. Усi подивилися на Френка: що вiн думае про це? Вiн заперечно похитав головою, а обурена Леонсiя навiть вигукнула щось рiзке.

– Цей план безнадiйний, – сказав Френк. – Ну навiщо всiм нам ризикувати головою, вдаючись до цiеi авантюри, приреченоi на провал? – Коли вiн це промовляв, то пiдвiвся зi свого мiсця поруч Леонсii й, пiдiйшовши до балюстради, став так, щоб бути мiж Торесом й iншими. Вибравши мить, вiн кинув застережливий погляд Енрiко та його синам. – Що ж до Генрi, то схоже, йому вже не допоможеш.

– Коротше, ви не довiряете менi? – розсердився Торес.

– Не дай боже! – запротестував Френк.

Але Торес, не звертаючи на нього уваги, вiв далi:

– Тож, по-вашому, я не можу брати участь у сiмейнiй радi Солано, моiх найдавнiших i найшановнiших друзiв? І це забороняете ви – людина, яку я ледве знаю?

Старий Енрiко, помiтивши, як спалахнуло гнiвом обличчя Леонсii, поспiшив застерегти ii поглядом i, люб’язним жестом перервавши тираду Тореса, сказав:

– У Солано не може бути такоi сiмейноi ради, на яку вас би не допустили, сеньйоре Торес.