Серця трьох

Серця трьох

Джек Лондон

Зарубiжнi авторськi зiбрання

«Серця трьох» – взiрець пригодницького роману й перлина творчого доробку американського класика Джека Лондона (1876—1916), життя якого саме нагадувало велику пригоду. В передмовi автор пояснюе, що вiдсутнiсть цiкавих i гострих сюжетiв для кiнематографа й спонукала написати цей твiр. Тож роман «зроблено» в найкращих традицiях голлiвудського кiно (вiн i був написаний на основi кiносценарiю): спекотна Пiвденна Америка, любовний трикутник, пристрасть, пригоди, помста, зради, гонитва за багатствами й суперництво – чесне й не дуже.

Френсiс Морган – единий спадкоемець великих грошей i далекий нащадок пiрата Генрi Моргана – живе у Нью-Йорку, грае на бiржi, нудьгуе пiсля смертi батька. І хочеться йому чогось такого! Випадково до нього приходить гiсть – сеньйор Альварес Торес, який знае, де сховано скарби його далекого предка-пiрата. Пригоди починаються! Френсiс вирушае у Пiвденну Америку, де зустрiчае прекрасну Леонсiю Солано, свого далекого родича-погодка, який викапаний вiн, – Генрi Моргана.

І далi пiшли-поiхали: ревнощi, в’язниця, суд, пошуки скарбiв тощо.

У творi також зображено й трагiчнi конфлiкти: безжалiсне винищування iндiйськоi культури незваними «цивiлiзаторами», розкрадання природних багатств, нелюдськiсть вдач у тiм свiтi, де бушуе битва за мiльйон.

Джек Лондон

Серця трьох

Передмова

Шановний читач, сподiваюся, пробачить менi, що я починаю цю передмову з вихваляння.

Рiч у тiм, що цей твiр – ювiлейний. Його завершенням я вiдзначаю свое сорокалiття, свою п’ятдесяту книгу, шiстнадцять рокiв своеi письменницькоi дiяльностi й новий напрям у творчостi. А «Серця трьох» – це новий напрям. Досi я, безперечно, не писав нiчого подiбного i майже переконаний, що й надалi не писатиму. І я зовсiм не маю намiру приховувати, що пишаюся цим твором. А тепер я радив би читачевi, який любить стрiмкий розвиток дii, обминути усi тi вихваляння, що мiстить передмова, заглибитися в оповiдь, i хай вiн насмiлиться потiм сказати менi, що вiд моеi книги легко вiдiрватися.

Для допитливих дозволю собi дещо пояснити. Мiрою того як кiнематограф ставав найпопулярнiшою формою розваги в усьому свiтi, запас фабул та iнтриг, створений свiтовою белетристикою, став швидко вичерпуватися.