На нашем сайте вы можете читать онлайн «Зелений Змій, або Алкогольні спогади». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Зелений Змій, або Алкогольні спогади

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
Краткое содержание книги Зелений Змій, або Алкогольні спогади, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Зелений Змій, або Алкогольні спогади. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джек Лондон) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Повість «Зелений Змій, або Алкогольні спогади» Джек Лондон (1876–1916) написав, коли був уже відомим автором. У ній письменник відверто згадує своє раннє знайомство з алкоголем та глибоко аналізує причини його вживання, описує вплив хмільних напоїв на організм і душу. Автор неодноразово наголошує, що він не був алкоголіком від природи, однак через хмільні напої міг легко втратити два десятки розкішних років, які йому вдалося ще прожити. Він прагне застерегти від Зеленого Змія гідних і найкращих людей, яких той підманює на «дорогу смерті». Письменник шкодує, що Зеленого Змія вельми шанували у сучасному йому суспільстві, яке він прямо називає «варварською цивілізацією», та сподівається, що Зелений Змій стане пережитком того «темного» часу.
Зелений Змій, або Алкогольні спогади читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Зелений Змій, або Алкогольні спогади без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
З цього вона здае собi справу. Але е тут i рiзниця: Вона бачить i знае, – знае, що в одному вiльна, а саме: наблизити день своеi смертi. Це не гаразд для людини, яка створена на те, щоб жити, кохати, i щоб ii кохали. Самогубство, – швидке чи повiльне, – раптове знищення або поступове, на кiлька рокiв розтягнуте вмирання – ось платня Зеленому Змiевi. Жоден з його приятелiв не уник цiеi неминучоi розплати.
ІІІ
Вперше я напився, коли мав п’ять рокiв. Був спекотний день, i батько орав у полi. Мене за пiв милi послали з дому, щоб однести йому кухоль пива.
Був то, як я пригадую, важкий кухоль, дуже широкий вгорi та без покришки. Коли я йшов, пиво хлюпнуло через вiнця менi на ноги. Ідучи, я мiркував. Пиво дуже дорога рiч, а тому воно мусить бути дуже смачне. Бо iнакше чому менi вдома нiколи не дають його пити? Іншi речi, що iх вiд мене ховали дорослi, дуже менi до смаку припадали. Отже, й пиво мусить бути добрим. Дорослi його п’ють, а вони знають, у чому смак.
Я був такий малий, що довелось менi сiсти та поставити кухоль мiж колiн. Спочатку я сьорбнув пiну. Вона менi не сподобалась. Очевидячки, смак не в пiнi. Пiна не смачна. Тодi я згадав, що бачив, як дорослi здмухують пiну, коли п’ють. Умочивши обличчя в пiну, я потяг пиво. Воно однаково не смакувало. Але я пив. Дорослi на цьому розумiються.
Був я дуже малий, а кухоль величезний, i пив я одним духом, зануривши в пiну обличчя по самi вуха, а тому важко сказати, скiльки я випив. До того ж я те пиво ковтав, наче лiки, з огидою, хапаючись, щоб якнайшвидше минула ця тортура.
Коли я пiдвiвся, то весь тремтiв, але гадав, що буде менi приемно потiм. Я прикладався до кухля ще кiлька разiв, поки пройшов тих пiв милi. Тодi, здивовано помiтивши, яку кiлькiсть пива я випив, та згадавши, як на пивi, що вже вистоялося, знов роблять пiну, я взяв патичок та почав мiшати, аж знов пиво спiнилося по самi вiнця.
Батько не помiтив нiчого: Зi спрагою спрацьованого хлiбороба вiн спорожнив кухоль, повернув його менi, а сам знов пiшов до плуга. Я спробував пiти бiля коней, але спiткнувся й упав iм пiд ноги проти блискучого лемеша. Батько з такою силою осадив назад, що конi майже сiли на мене. Батько казав менi потiм, що якби конi ступили хоч на дюйм вперед, то лемiш розпоров би менi черево.











