Менсфілд-парк

Було вже досить пiзно, коли з'явилися обидвi мiс Бертрам i обидва джентльмени; iхня прогулянка, здавалося, вийшла не вельми вдалою i не прислужилася до головноi мети цього дня. За iхнiми словами, вони блукали, розшукуючи одне одного, i возз'еднання, на думку Фаннi, виявилося надто спiзнiлим, щоб вiдновити гармонiю, а на думку всiх iнших – i для того, щоб прийняти якесь рiшення щодо перебудови маетку. Дивлячись на Джулiю i мiстера Рашворта, Фаннi вiдчувала, що вона не едина, кому важко на серцi; на iхнiх обличчях було написано те саме.

Мiстер Кроуфорд i мiс Бертрам були значно веселiшi, i пiд час обiду Фаннi помiтила, що Кроуфорд ревно намагаеться розвiяти смуток тiеi двiйцi i покращити настрiй усiх присутнiх.

Обiд невдовзi завершився чаем та кавою, а десять миль зворотного шляху не дозволяли засиджуватись надто довго; i вiдтодi, як сiли за стiл, усi лише обмiнювалися короткими зауваженнями знiчев'я, поки до ганку не подали екiпаж i мiсiс Норрiс, метушливо вхопивши у покоiвки кiлька фазанячих яець i шмат сиру та виливши на мiсiс Рашворт потiк люб'язностей, першою не налаштувалася покинути дiм.

У ту ж мить мiстер Кроуфорд, пiдiйшовши до Джулii, мовив:

– Сподiваюся, мене не спiткае нещастя бути позбавленим товариства такоi чарiвноi супутницi, якщо тiльки ii не злякае нiчна прохолода на вiдкритому мiсцi в екiпажi.

Пропозицiя була несподiваною, але ii iз вдячнiстю прийняли, i, здавалося, для Джулii день мав скiнчитись так само успiшно, як почався.

Мiс Бертрам приготувалася до iншого i тому була трохи розчарована; але впевненiсть, що насправдi перевагу вiддано iй, допомогла iй подолати прикре збентеження i з належною приязнiстю поставитися до прощальних знакiв уваги мiстера Рашворта. Йому було вочевидь приемнiше посадити ii в ландо, нiж допомогти зiбратися на козли, i те, що обставини склалися саме так, дуже його втiшило.

– Ну, Фаннi, це був для тебе чудовий день, от що я скажу, – мовила мiсiс Норрiс, коли вони iхали парком. – Самi лише розваги – з початку й до кiнця! Безперечно, ти маеш красненько подякувати твоiй тiтоньцi Бертрам i менi, що ми дозволили тобi поiхати. Цiлий день розважатися, – краса та й годi!

Марiя все ж була досить роздратована, щоб не змовчати:

– Як на мене, ви й самi непогано провели день, мадам.