Мандри Гуллівера

Вигнанi з Англii прихильники католицького короля Якоба II Стюарта i папи римського знайшли притулок у Францii, що спричинило на тривалий час стiйку полiтичну ворожнечу мiж Англiею i Францiею.

25

Один iмператор позбувся голови, а другий – корони. – Карл І Стюарт був страчений урядом Кромвеля в 1649 р., а Якоб II Стюарт був скинутий з престолу у 1688 р. Ув'язненням першого i поваленням другого визначають початок (1640) i кiнець (1688) буржуазноi революцii в Англii.

26

Імперiя Блефуску – це острiв… – Францiя.

27

…легко потягнув за собою п'ятдесят найбiльших вiйськових ворожих кораблiв. – За умовами Утрехтського миру, яким закiнчилася вiйна «за iспанську спадщину» (1713 p.), Францiя виплатила Англii величезну контрибуцiю, вiддала iй своi володiння в Америцi (землi навколо Гудзоновоi затоки) i втратила право на значну кiлькiсть своiх кораблiв, що в майбутньому пiдiрвало ii панування на морях i обмежило колонiальну полiтику. Англiя виграла також за iншими пунктами миру, зокрема одержала вiд Іспанii Гiбралтар, що був уже значно ранiше захоплений англiйськими каперами, одержала виняткове право торгiвлi неграми та iн.

Торi вважали укладення миру своею заслугою, вiги – актом державноi зради.

28

…за три хвилини вогонь зовсiм згас. – Ця воiстину «раблезiанська» сцена (згадаймо, як у подiбний спосiб Гаргантюа знешкодив армiю короля Пiкрошоля!) мае свiй пiдтекст. В нiй виражена образа на королеву Анну, яка, пiд впливом свого упередження проти «Казочки про бочку», не захотiла гiдно оцiнити заслуг Свiфта в укладеннi Утрехтського миру.

Жест Свiфта досить смiливий, проте не незвичний, бо, за його власними словами, «священная особа королевы ежедневно подвергалась оскорблениям в листовках и песенках, которые сеяли раздоры» (Англия в памфлете…, с. 341).

29

iхнi погляди на обов'язки батькiв i дiтей дуже рiзняться вiд наших. – Погляди на виховання, що iх розвивае тут Свiфт, в цiлому вiдповiдають надзвичайно популярним в Англii i всiй Європi «Думкам про виховання» Дж.

Локка (1693), але з тiею рiзницею, що Локк найбiльшим злом вважав шкiдливий вплив на дитину «юрби однолiток, яких школа збирае вiд рiзних батькiв», а Свiфт – вiдповiдно з його думками про деградацiю англiйського суспiльства – самих батькiв, некультурних i розбещених, неспроможних прищепити своiм дiтям високi моральнi норми. Видатний мислитель-педагог доби Просвiтництва Ж.-Ж.