Колгосп тварин

У минулi роки мiстер Джонс хазяйнував як слiд, хоч i безжалiсно, проте останнiм часом удача вiдвернулася вiд нього. Вiн сильно занепав духом, коли втратив багато грошей пiсля невдалого судового процесу. Вiдтодi постiйно заливав свое горе. Алкоголь вiдбирав у мiстера Джонса залишки колишнього завзяття. Цiлими днями вiн сидiв у крiслi-гойдалцi на кухнi, читав газети, не забуваючи сьорбати з келиха, i час вiд часу годував Мозеса скоринками, вимоченими в пивi. Його наймити ледарювали, поля заростали бур’янами, дахи на будiвлях протiкали, живоплоти не доглядалися, тварини голодували.

Настав червень i покликав господаря на косовицю. Натомiсть на Іванiв день, який припав на суботу, мiстер Джонс поiхав у Вiллiнгдон i набрався у забiгайлiвцi «Червоний Лев» так, що приплентався додому лише в недiлю опiвднi. Наймити ж тiльки того й зробили, що рано вранцi подоiли корiв i, навiть не погодувавши тварин, пiшли полювати на зайцiв. Своею чергою мiстер Джонс вiдразу повалився на канапку й, прикривши обличчя iлюстрованим журналом «Свiтовi новини», захропiв.

Про тварин до вечора так нiхто й не згадав. Нарештi терпець iм урвався.

Одна корова виламала рогами дверi комори, i всi тварини вломилися до засiкiв. От тодi й прокинувся мiстер Джонс. За мить вiн з наймитами опинився бiля комори, намагаючись батогами загнати голодних тварин у хлiв. Та тi вже не позбулися страху. В одному поривi, без будь-якоi попередньоi змови, вони кинулися на своiх мучителiв, зусiбiч щипали, били, кусали iх.

Такого ще нiколи не було, щоб свiйськi тварини так поводилися. Раптовий бунт безмовних iстот, яких вони звикли експлуатувати й ображати скiльки заманеться, налякав людей мало не до втрати розуму. Вони перестали вiдбиватися i кинулися навтьоки. За хвилину всi п’ятеро мчали щодуху стежкою прямо до великоi дороги, а iх переслiдувало об’еднане стадо тварин-переможцiв.

Визирнувши з вiкна спальнi, мiсiс Джонс вiдразу зрозумiла, що вiдбуваеться, тож поспiшно вкинула до саквояжа дещо з речей i вислизнула з ферми iншою дорогою.

Своею чергою, Мозес зiстрибнув зi своеi жердки й, голосно каркаючи, затрiпотiв слiдом. Тим часом тварини переслiдували Джонса та його наймитiв до самоi дороги, а потiм зачинили за ними важкi ворота.

Ось так все й сталося. Повстання вiдбулося, а тварини ще не встигли усвiдомити, що Джонса вони вигнали, i ферма «Садиба» в iхньому цiлковитому розпорядженнi.

Спочатку тварини не могли повiрити своему щастю.