Реквієм для листопаду

Фотографiя може дуже вiдрiзнятись вiд того, як насправжки виглядае ii власник.

Сивий пан у сiрому светрi всаджуе Дарину на стiльчик. Вiн змушуе ii посмiхатися «красивою та вiдкритою усмiшкою». Через декiлька хвилин на екранi комп’ютера з’являються декiлька Дарин – усмiхнених i замислених. Фотограф пропонуе вибрати правильний варiант. Даринi бiльше подобаеться усмiхнений образ себе, отож вона вибирае те фото, на якому усмiшка здаеться iй достатньо «красивою та вiдкритою». Пан у сiрому светрi задоволений Дарининим вибором.

«Це iще без поправок, так що далi буде краще». «Якi ще поправки?» – дивуеться Дарина. Вiн смiеться i посвячуе Дарину в чудеса комп’ютерного формування образу людини. Але найперше вiн мусить завершити потрiбнi «поправки» i на ii фотографii: додае шкiрi густiшого персикового вiдтiнку, витирае незлiченнi веснянки, чiткiше окреслюе лiнiю уст, робить темнiшим волосся. Потiм, хитро й загадково усмiхаючись, дае Даринi порiвняти варiант «до» та «пiсля». Даринi нiчого не залишаеться, як збентежено промимрити, що рiзниця таки е. З фотографii «до» на неi дивиться замучене дiвча з хворобливо-блiдою шкiрою, запалими щоками та сумною усмiшкою. Фото подано крупним планом, тому всi цяточки, плямки, на якi перетворились веснянки, виглядають просто вiдразливо. Ну, принаймнi малопривабливо. На фотографii «пiсля» до Дарини усмiхаеться майже фотомодель, шкiра якоi дихае свiжiстю, ця дiвчина виглядае не засмоктано-виснаженою, а тендiтною i трохи нiби прозорою. А ii сумовита усмiшка видаеться загадковою та доброю. Фотограф-демiург задоволено спостерiгае за реакцiею Дарини. Йому явно подобаеться новий образ, який вiн щойно створив. «Ну, вас я, на щастя, не мусив омолоджувати. Бо старших жiночок доводиться». «Що, справдi?» – видушуе з себе Дарина. «О-о-о, – протягуе фотограф. – А ось погляньте». І показуе iй два знiмки. З лiвого боку – зморщена панi рокiв шiстдесяти, а то й старша. Праворуч ii вже не впiзнати – все начебто те саме, але цiй особi можна дати рокiв на п’ятнадцять менше. «Ви, може, й чоловiкiв омолоджуете?» – iронiчно питае Дарина. «О, у чоловiкiв забаганок ще бiльше. Їм ще важче догодити». І приносить Даринi цiлу пачку фотографiй. «Оцей ось пан хотiв схуднути, то чому б нi». З лiвого боку на Дарину дивиться добродушний товстун. А з правого – цей же чоловiк, тiльки щоки його вже не такi круглi, а подвiйне пiдборiддя взагалi зникло.