Вбивство на вулиці Морг = The murders in the rue Morgue

Звичайно, все це вкрай стривожило приятелiв пана Шатлворсi; а коли в недiлю вранцi з’ясувалося, що вiн не повернувся, цiле мiстечко вирядилось шукати трупа.

Найпершим i найзавзятiшим у органiзацii тих розшукiв був щирий друг мiстера Шатлворсi – такий собi мiстер Чарлз Честен, або, як його звичайно називали, «Чарлi Честен», чи то «Старий Чарлi Честен». Я, звiсно, не можу з певнiстю твердити, чи це просто дивовижний збiг, чи, може, само прiзвище справляе непомiтний вплив на вдачу людини, але годi заперечувати, що нiколи у свiтi не було другого Чарлза iз такою чесною, мужньою, вiдкритою, добросердою й щирою натурою, з таким звучним, чистим, приемним голосом, з такими очима, що завжди дивились прямо на вас, нiби промовляючи: «Я маю чисте сумлiння, нiкого не боюся i взагалi не здатен на ниций учинок».

Отож «Старий Чарлi Честен», хоча вiн приiхав до Ретлборо всього якихось пiвроку тому i хоча нiхто нiчогiсiнько не знав про його минуле, без нiякiсiньких труднощiв зазнайомився з усiма поважними жителями мiстечка. Жоден iз них нi на мить не завагався б позичити йому тисячу на слово; що ж до жiнок, то я не знаю, чого б вони не зробили, аби догодити йому. І все це через те, що його охрестили Чарлзом, а отже, йому дiсталось саме те обличчя, яке часто називають «найкращим рекомендацiйним листом».

Я вже сказав, що мiстер Шатлворсi був одним з найшанованiших людей у Ретлборо i, безперечно, найбагатшим, а «Старий Чарлi Честен» зiйшовся з ним так близько, нiби з рiдним братом. Жили цi лiтнi добродii поряд, i, хоча мiстер Шатлворсi дуже рiдко навiдував (якщо взагалi навiдував) «Старого Чарлi» й, скiльки вiдомо, жодного разу не обiдав у нього, це не перешкоджало iм бути щонайщирiшими друзями, як я уже зауважив; бо дня не минало, щоб «Старий Чарлi» не заходив три-чотири рази до сусiда спитати, як тому ведеться, i дуже часто вiн лишався там снiдати або пити чай, а обiдав то майже щодня.