Тлумачення снів

17

Маеться на увазi, найiмовiрнiше, французький фiзiолог Луi Жiру де Бюзарень (Louis-Adrien-Еdouard-Fran?ois Girou de Buzareingues), який, втiм, головну свою працю Essai sur le mеcanisme des sensations, des idеes et des sentiments (1848) написав у спiвпрацi з батьком, Шарлем Жiру де Бюзаренем (прим. пер.).

18

Тобто в Окситанii, на пiвднi Францii (прим. пер.).

19

«Червневi днi» – робiтниче повстання у Парижi 1848 р. (прим. пер.).

20

Й. М. Фарiна, iталiець за походженням, «винахiдник» одеколону (прим.

пер.).

21

«Шофферами», тобто «нагрiвачами», називалися банди грабiжникiв у Вандеi, якi застосовували згаданий у текстi метод тортур (прим. авт.).

22

«Feuerjo!» (букв. «пожежа» давньонiмецькою) гукають на сполох (на кшталт «Пробi!»). Слова ж orja та eurjo – безсенсовнi уламки цього вигуку (прим. пер.).

23

…«деяку подiбнiсть, що не е, однак, унiкальною i винятковою» (фр.).

24

Поява увi снi постатей велетнiв дозволяе припускати, що сон залучае сцени з дитинства сновидця.

Наведене тлумачення, яке вказуе на спогади сновидця про «Мандри Гулiвера», е прикладом того, що iнтерпретатор сну не повинен давати волю власнiй уявi i нехтувати асоцiацiями сновидця (прим. авт.).

25

Гiпнагогiчнi явища (психол.) – такi, що виникають у напiвснi, у мить засинання (прим. пер.).

26

Крiм дiагностичноi цiнностi, присвоеноi снам (наприклад, у творах Гiппократа), слiд брати до уваги також iхне терапевтичне значення в античну добу.

У Грецii оракулiв, що спецiалiзувалися на снах, регулярно вiдвiдували хворi у пошуках зцiлення. Недужий iшов у храм Аполлона або Асклепiя, виконував там рiзнi церемонii, а тодi, очищений обмиваннями, масажем i курiннями, у станi екзальтацii, вкладався на шкуру принесеноi в жертву тварини. Тодi вiн засинав i увi снi бачив засоби проти своеi хвороби. Вони представлялися йому у своiй природнiй формi або у символах i картинах, якi потiм тлумачили жерцi. Детальнiшу iнформацiю про лiкувальне

застосування снiв у давнiх грекiв див. у Lehmann (1908, 1, 74), Bouchе-Leclercq (1879–1882), Hermann (1858, § 41, 262 ff., and 1882, § 38, 356), B?ttinger (1795, 163 ff.), Lloyd (1877), D?llinger (1857, 130) (прим. авт. у вид. з 1914).

27

Ценестезiя [Gemeingef?hl], у фiзiологii – загальне вiдчуття власного тiла (прим. пер.).

28

«внутрiшне Я» (фр.).