Тлумачення снів

У подальшому, коли я вже впритул вивчав проблеми снiв, мене дратувало часте повторення у снах певноi дивноi мiсцевостi. Я бачив – завжди лiворуч вiд себе – темне примiщення з кiлькома гротескними фiгурами з пiсковику. Туманний здогад, на який я не надто покладався, пiдказував менi, що то вхiд до винарнi; однак я не спромiгся з’ясувати нi значення, нi походження того сну. 1907 року я приiхав до Падуi, де, на свiй превеликий жаль, не бував з 1895-го. Той перший вiзит до чарiвного унiверситетського мiста мене розчарував, оскiльки я не мав можливостi оглянути фрески Джотто у Мадонна-дель-Арена: я повернувся з пiвдороги до каплицi, бо менi сказали, що того дня вона була зачинена.

У свiй другий вiзит, за дванадцять рокiв, я планував надолужити це i перш за все вирушив до Мадонна-дель-Арена. Дорогою до неi, лiворуч вiд себе – ймовiрно, у мiсцi, де я повернув назад у 1895 роцi, – я побачив примiщення з кам’яними фiгурами, яке так часто менi снилося. Насправдi воно виявилося входом до лiтнього ресторану.

Одне з джерел, з яких черпають сни, – його не охоплюють спогади i повсякденна робота свiдомостi – це дитячий перiод життя. Я згадаю деяких авторiв, якi це вiдзначили i пiдкреслили у своiх працях:

Гiльдебрандт (Hildebrandt, 1875, стор. 23): «Я вже визнав, що сон iнодi напрочуд виразно вiдтворюе деякi дуже вiддаленi i навiть забутi подii з дуже раннiх часiв нашоi душi».

Штрюмпель (Str?mpell, 1877, стор. 40): «Справа видаеться iще очевиднiшою з огляду на те, як сон iнодi видобувае з-пiд масивних нашарувань уламкiв пам’ятi про пiзнiшi перiоди образи раннього дитинства – картини мiсцевостей, речi, постатi – геть незайманими, у цiлковитiй свiжостi початкового сприйняття.

Ідеться не лише про тi враження, якi залишили глибокий вiдбиток у тi часи чи якi сприймалися як важливi й психологiчно цiннi, а нинi повертаються увi снi як фактичнi спогади, з яких користаеться пробуджена свiдомiсть – глибина пам’ятi сну сягае тих образiв людей, речей, мiсць i подiй найбiльш раннього дитинства, якi були заледве помiченi свiдомiстю, чи не мали психологiчноi цiнностi, чи давно ii втратили, через що, по пробудженнi, видаються геть новими i незнайомими, аж доки буде виявлене iхне ранне походження».

Фолькельт (Volkelt, 1875, стор. 119): «Показово, як щедро наповнюються сни спогадами дитинства й отроцтва. Сон настiйливо нагадуе нам те, про що ми бiльше не думаемо, що для нас давно втратило значення».