Тлумачення снів

Увi снi вона здавалася менi знайомою, я навiть думав, що неодноразово бачився з нею. Пiсля пробудження, я виразно бачив перед собою ii обличчя, але не мiг визначити, чие воно. Я знову заснув, i сон повторився. Цього разу я озвався до русявки i запитав ii, чи не випадала менi приемнiсть бачитися з нею ранiше. Авжеж, вiдповiла дама, пригадайте морський курорт Порнiк. Я одразу прокинувся знову i тепер уже точно знав детальнi обставини знайомства з цiею чарiвною особою».

Той самий автор (так само за Vaschide, стор.

233) повiдомляе: вiдомий йому музикант почув увi снi мелодiю, яка видалася йому абсолютно новою. Лише за кiлька рокiв вiн виявив ii у старовиннiй збiрцi музичних творiв, хоча не пригадував, щоб вiн колись ранiше ii переглядав.

Повiдомляють, що Майерс (Myers) опублiкував цiлу збiрку таких гiпермнестичних снiв, на жаль менi не доступну (Proceedings of the Society for psychical research[11 - Працi Товариства психологiчних дослiджень (англ.).]). Я маю на увазi, кожен, хто дослiджуе сни, мае визнати поширенiсть такого явища, коли сон мiстить знання i спогади, про якi спостерiгач не здогадуеться у притомному станi.

У психоаналiтичнiй роботi з невротичними пацiентами, про яку розповiм згодом, я регулярно маю нагоду доводити iм, що вони посiдають у своiй пам’ятi цитати, вульгарнi вислови, яким послуговуються увi снi, хоча забувають iх у повсякденному життi. Я подiлюся тут одним невинним випадком гiпермнестичого сну, з огляду на те, як легко знайшлося джерело iнформацii, доступне тiльки увi снi.

Одному пацiентовi тривалий час снилося, що вiн частуеться у кав’ярнi «кунтушувкою». Але розповiвши про це, вiн запитав, що воно таке – вiн нiколи не чув цiеi назви. Я вiдповiв, що «кунтушувка» – це польський шнапс, i вiн не мiг вигадати назву увi снi, оскiльки вона давно вiдома з реклами. Спершу чоловiк не хотiв менi повiрити. Та за кiлька днiв, здiйснивши у кав’ярнi свiй сон, вiн помiтив назву на рекламному плакатi на вулицi, якою вiн проходив щонайменше двiчi на день упродовж кiлькох мiсяцiв.

Я особисто переконався на власних снах, що визначити походження окремих елементiв iхнього вмiсту допомагають випадковостi. Так, за роки до написання цiеi книжки, менi часто снилася дуже проста дзвiниця, якоi я наяву, здавалося, нiколи не бачив. Тодi, якось, я упевнено впiзнав ii на невеличкiй станцii мiж Зальцбургом i Райхенгалем. Це сталося наприкiнцi 1890-х, а я вперше проiхав тiею лiнiею залiзницi у 1886-му.