Тлумачення снів

Морi надае найбiльшоi ваги цiй асоцiативнiй особливостi, яка дозволяе йому аналогii з певними психiчними розладами. Вiн визначае двi основнi риси маячнi [dеlire]: «1) une action spontanеe et comme automatique de l’esprit; 2) une association vicieuse et irrеguli?re des idеes» [46 - «1) спонтанна i нiби автоматична дiя розуму; 2) хибне i непослiдовне об’еднання iдей» (фр.).]. (Maury, 1878, стор. 126). Вiн надае два чудових приклади власних снiв, у яких лише подiбнiсть слiв пов’язуе образи. Йому снилося паломництво (pеlerivage) до Єрусалима чи Мекки.

По низцi пригод вiн потрапляе до хiмiка Пелетье (Pelletier), пiсля розмови з яким той вручае йому цинкову лопату (pelle), яка у подальшiй частинi сну перетворюеться на дивовижний меч (там же, стор. 137). В iншому снi, вiн iшов шляхом i читав кiлометровi позначки. Дiставшись бакалiйноi крамницi, вiн став на великi ваги, i бакалiйник зважував його за допомогою кiлограмових гирь. Потiм бакалiйник сказав йому: «Ви не у Парижi, а на островi Жiлоло[47 - Так вимовлялося французькою; точнiше було б «Жайлоло» – давня назва острова Галмагера (прим. пер.).]». Потiм у цьому таки снi вiн бачив квiтку лобелii, а також генерала Лопеса, про смерть якого прочитав незадовго перед тим, i, нарештi, прокинувся, граючи у лотерею. (Там само.) [48 - Дещо згодом ми навчимося розумiти сенс таких снiв, зi спiвзвучними складами й алiтерацiями (прим. авт.).]

Ми, безперечно, готовi почути з iншого боку контраргументи проти зневаги до рiвня психiчних функцiй пiд час сну, хоча такi заперечення видаються непростою справою.

Втiм, один з «огудникiв» сновидiнь зазначае (Spitta, 1882, стор. 118), що тi самi психологiчнi закони, якi переважають у притомному станi, керують також сном; iнший (Dugas) обмовлюеться, що «le r?ve n’est pas dеraison ni m?me irraison pure» [49 - «Сон не е безглуздям i не цiлковито суперечить здоровому глузду» (фр.).]; але iхнi запевнення небагато важать, якщо автори не намагаються примирити таку оцiнку зi змальованими ними ж таки психiчною анархiею i розпадом усiх розумових функцiй увi снi. Схоже, однак, на деяких авторiв зiйшло осяяння i вони допускають можливiсть того, що безумство сну не позбавлене методу i можливо навiть е симуляцiею, як у випадку данського принца, якого – з його волi – вважали за безумця. Цi автори напевне уникали судити за зовнiшнiм виглядом, або ж сни запропонували iм вiдмiнний зовнiшнiй вигляд.