Тлумачення снів

199) робить загальне порiвняння на пiдставi окремих подiбностей (багато в чому повторюючи Maury, 1854), якi перелiчуе у такiй послiдовностi: 1) припинення чи, щонайменше, загальмованiсть самосвiдомостi, внаслiдок чого нездатнiсть оцiнити свiй стан, вагання щодо власних учинкiв, брак моральноi свiдомостi; 2) змiна сприйняття органами чуття, що послаблюеться увi снi, а за психiчних розладiв, здебiльшого, iстотно посилюеться; 3) внутрiшнi зв’язки мiж уявленнями вiдбуваються винятково за законами асоцiацii та вiдтворення, внаслiдок чого послiдовностi iдей формуються автоматично, що, своею чергою, викликае диспропорцiю мiж ними (перебiльшення, iлюзii); а все це разом призводить до 4) пiдмiни або реверсii особистостi, а iнодi – особливостей характеру (збочення).

Радешток (Radestock, 1879, стор. 219) додае деякi аналогii, що стосуються матерiалу: «Галюцинацii та iлюзii вiдбуваються, здебiльшого, у сферi зорового i слухового чуття, а також ценестезii. Так само як у снах, чуття нюху i смаку забезпечують небагато елементiв.

Як у мареннях хворих на гарячку, так увi снi спогади виринають з далекого минулого; як увi снi, так у безумствi, люди пригадують таке, що притомнi люди схильнi забувати». Аналогiю мiж сном i психозом можна сповна оцiнити, беручи до уваги детальне порiвняння характерних експресивних рухiв та мiмiки.

«Хто зазнае фiзичних i психiчних страждань, тому сни дають те, у чому вiдмовляе реальнiсть: гарне самопочуття i щастя; так само яскравi картини щастя, слави, величi i багатства у психiчно хворих.

Уявне посiдання майна i уявне здiйснення бажань – брак або позбавлення яких, насправдi, психологiчно обумовлюють божевiлля – часто становлять основну тему марення. Жiнка, яка втратила кохане дитя, марить радiстю материнства, людина, що втратила кошти, плекае iлюзiю багатства, обманута дiвчина вважае себе нiжно коханою».

(Цей уривок з Радештока е коротким викладом тонких спостережень Грiзiнгера (Griesinger,1861, стор. 106), який ясно показуе, що уявлення у снах i у психозах мають спiльний характер здiйснення жадань.

Моi власнi дослiдження переконали мене, що саме цей факт е ключем до психологiчноi теорii як снiв, так i психозiв.)

«Головнi риси як снiв, так i божевiлля – це слабкiсть суджень i химернi поеднання iдей», переоцiнка суб’ектом власних iнтелектуальних досягнень, якi видаються безглуздими за тверезоi оцiнки; прискорений плин картин-iдей увi снi вiдповiдае польоту iдей у психозi. В обох станах вiдсутне вiдчуття реального часу.