Тлумачення снів

Я одразу злякався, що виною може бути брудний шприц. Я пишався тим, що впродовж двох рокiв моi iн’екцii не викликали жодного ускладнення – я постiйно дбаю, щоб шприц був чистий. Запалення вени знову повертае мене думками до дружини, яка пiд час черговоi вагiтностi страждала на тромбофлебiт. У моiй пам’ятi спливають три ситуацii – з моею дружиною, з Ірмою i з небiжчицею Матильдою – тотожнiсть обставин у яких, як видаеться, дозволила менi увi снi замiняти цi три особи одна одною.

Я завершив тлумачення сну [95 - Зрозумiло, я виклав аж нiяк не все, що спадало менi на думку у процесi тлумачення (прим.

авт.).]. Виконуючи цю роботу, менi не так просто було гамувати всю масу думок, на якi наводило мене порiвняння змiсту сну з тим, що за цим змiстом ховалося. Водночас, менi вiдкрився «смисл» сну. Я усвiдомив свiй замiр, здiйснений увi снi, i який, напевне, мав мотивувати повстання саме такого сну. Сон здiйснив кiлька жадань, якi викликали у мене подii попереднього вечора (отриманi вiд Отто новини i написання iсторii хвороби). Висновок сну показував, що не я винен у триваннi болiв у Ірми, а радше – Отто. Зрештою, Отто розсердив мене своiм зауваженням щодо недостатнього лiкування Ірми. Сон поквитався з Отто, перенiсши вiдповiдальнiсть за стан Ірми на нього. Мене сон звiльнив вiд цiеi вiдповiдальностi, визначивши геть iншi чинники (вiдразу цiлу низку). Сон представив саме таке становище, якого я бажав би. Таким чином, змiст його е здiйсненням бажання, а бажання е його мотивом.

Це кидаеться в очi.

З iншого боку, з точки зору здiйснення бажань, менi зробилися зрозумiлими деякi подробицi сну. Я поквитався з Отто не тiльки за його опозицii моему методу лiкування, приписуючи йому самому необережнiсть (iн’екцiю), але також – за поганий лiкер, що вiдгонив сивухою: у моему снi обидва докори об’едналися в один образ – iн’екцiю препаратом пропiлу. Мене це не вдовольнило i мщуся далi, протиставляючи йому надiйнiшого конкурента. Я нiби хочу цим сказати: вiн менi iмпонуе бiльше за тебе. Однак не самий тiльки Отто зазнае вiд моеi досади. Я мщуся також своiй неслухнянiй пацiентцi, мiняючи ii на бiльш розсудливу i згiдливу. Я не прощаю докторовi М. його зауважень, а у доволi прозорiй формi виставляю його невiгласом у предметi суперечки («приеднаеться дизентерiя» тощо). Менi навiть здаеться, я вiд нього апелюю до когось бiльш обiзнаного (до свого друга, що поiнформував мене про триметиламiн), так само як вiд Ірми звертаюся до ii подруги, а вiд Отто – до Леопольда.