Тлумачення снів

«Заберiть вiд мене цих осiб, замiнiть iх трьома iншими, на мiй вибiр, тодi я звiльнюся вiд незаслужених закидiв». Безпiдставнiсть тих закидiв у снi представлена дуже виразно. Я не вiдповiдальний за болi Ірми, бо вона сама винна у неприйняттi мого «розв’язання». Їi захворювання поза моею компетенцiею, бо воно органiчного походження i не пiдлягае лiкуванню психотерапiею. Болi Ірми цiлком переконливо пояснюються ii вдiвством (триметиламiн), а цю обставину я змiнити не можу. Болi викликанi необережною iн’екцiею – Отто впорснув iй речовину, якоi я нiколи не застосовував.

Болi у Ірми через iн’екцiю брудним шприцом – точнiсiнько, як запалення вен у моеi лiтньоi пацiентки. Я помiчаю, однак, що пояснення болiв у Ірми, збiгаючись у виправданнi мене, не тримаються купи мiж собою, ба, скорiше виключають одне одного. Вся ця плутанина – бо нiчим iншим мое сновидiння не е – жваво нагадуе менi виправдання чоловiка, якого сусiд звинувачуе в тому, що вiн зiпсував позичений казан. По-перше, вiн повернув казан цiлiсiньким; по-друге, казан уже був дiрявим, коли вiн його взяв, а по-трете, вiн взагалi не брав у сусiда жодного казана. Що ж, тим лiпше: якщо бодай один з цих аргументiв виявиться справедливим, чоловiк мае бути виправданим.

У снi присутнi були також iншi елементи, не пов’язанi аж так наочно з моiм виправданням щодо непричетностi до стану Ірми: захворювання моеi дочки та ii тезки, iншоi пацiентки; шкiдлива дiя кокаiну; захворювання мого пацiента, який подорожуе Єгиптом; занепокоення станом здоров’я дружини, брата, доктора М.

, мого власного, а також – друга з гнiйним запаленням носових пазух. Проте, якщо зiбрати всi цi елементи разом, iх можна класифiкувати як едину групу за визначенням «турбота про здоров’я – свое власне i чуже; лiкарська сумлiннiсть». Менi пригадуеться неясне неприемне вiдчуття, якого я зазнав, коли Отто повiдомив менi про стан здоров’я Ірми. Низка думок, що вiдiграли свою роль увi снi, дае менi змогу ретроспективно висловити це швидкоплинне вiдчуття. Вiн нiби сказав менi: «Ти недостатньо серйозно ставишся до своiх лiкарських обов’язкiв, ти недостатньо сумлiнний, ти не виконуеш своiх обiцянок». Далi я скористався зi згаданих думок, щоб довести, наскiльки я сумлiнний i наскiльки я дбаю про здоров’я своеi родини, друзiв i пацiентiв. Цiкаво, що серед цих думок трапилися також неприемнi спогади, що свiдчили б радше про справедливiсть докорiв Отто, нiж на користь моiх виправдань.