Тотем і табу

18 (У своему листi з Індii до одного з Медiчi, про це дивацтво Леонардо згадуе один з сучасникiв. За J. P. Richter.) (Прим. авт.)

16

F. Botazzi, Leonardo biologo e anatomico. Conferenze fiorentine, 1910 (прим. авт.).

17

E. Sоlmi. Leonardo da Vinci [Deutsche ?bersetzung von E. Ilirschberg.] Berlin, 1908 (прим. авт.).

18

Marie Herzfeld: Leonardo da Vinci der Denker, Forscher und Poet. Jena, 1906 (прим. авт.).

19

Винятком може бути його збiрка belle facezie, дотепiв.

Див. у M. Herzfeld, Leonardo da Vinci, с. 151 (прим. авт.).

20

Малюнок Леонардо з зображенням статевого акту у поздовжньому розрiзi тiл, що не може, звiсно, називатися непристойним, мiстить кiлька курйозних помилок, вiдзначених доктором Р. Райтлером (Internat. Zeitschrift fur Psychoanalyse. 1916/17. IV) i розглянутих у контекстi психологiчноi характеристики Леонардо:

«…надмiрний дослiдницький потяг геть вiдмовив йому у зображеннi статевого акту – як видаеться, внаслiдок дедалi бiльшого сексуального витiснення.

Чоловiча постать представлена у повний зрiст, жiноча – лише частково. Хто гляне неупередженим оком на горiшню частину цього етюда, так що решта буде чимсь закрита, побачить скорiше жiночу голову – хвилястi пасма, що спадають на чоло i вздовж спини майже до четвертого чи п’ятого хребця, тiльки пiдкреслюють це враження. Жiночi груди демонструють два недолiки: по-перше, естетичний, окреслюючи некрасивi обвислi перса, а по-друге, анатомiчну неточнiсть, бо, як дослiдник, Леонардо, либонь внаслiдок свого вiдсторонення вiд усього сексуального, не оглянув достатньо уважно соски годувальницi.

21

само зручно, як це робили нашi пращури. Така поза вiдображае намiр перебувати у жаданому станi тривалий час. Жiночнi риси чоловiчого обличчя виявляють неприховану огиду: брови насупленi, погляд гидливо звернений убiк, губи стисненi, а куточки рота опущенi. У цьому виразi обличчя немае нi задоволення, нi прихильностi, нi блаженства, нi, бодай, поблажливостi – самi тiльки обурення i огида.

Грубоi помилки Леонардо допустився у зображеннi нижнiх кiнцiвок пари. Нога чоловiка мала би бути правою: оскiльки два тiла у статевому актi Леонардо зображуе у анатомiчному поздовжньому перерiзi, то лiва нога чоловiка мае бути поверх площини зображення, а жiнцi, навпаки, з цiеi таки причини слiд було намалювати лiву ногу. Фактично Леонардо переплутав жiночу i чоловiчу ноги: постатi чоловiка дав лiву, а жiнцi – праву.