Тотем і табу

Щодо пiдмiни найпевнiше свiдчать великi пальцi нiг партнерiв, оберненi всередину.

Уже виходячи з цього анатомiчного малюнка, можна було б визначити, як великого художника i дослiдника заплутало витiснення лiбiдо».

Утiм, цi мiркування Райтлера було пiддано критицi: неприпустимо з недбалого малюнка виводити такi серйознi висновки – зрештою, достеменно не встановлено, чи частини малюнка становлять одне цiле (прим. авт.).

Насправдi, впродовж життя Леонардо звинувачення у содомii висувалися проти нього двiчi. Вдруге, як видаеться, його врятувало високе суспiльне становище другоi особи (прим.

пер.).

22

Згiдно з Scognamiglio (1900, с. 49), цей епiзод згадуеться у Codex Atlanticus у неяснiй фразi, яку по-рiзному тлумачать: «Quando io feci Domeneddio putto voi mi metteste in prigione, ora s’io lo fo grande, voi mi farete peggio». [Коли я написав Доменеддiо хлопчиком, ви мене кинули у в’язницю, нинi, якщо я напишу його великим, ви менi заподiете гiрше] (прим. авт.).

23

Д.С. Мережковский: «Леонардо да Винчи.

Биографический роман конца XV столетия». Це другий роман з трилогii «Христос и Антихрист»; двi iншi частини називаються «Юлиан Отступник» i «Петр Великий и Алексей» (прим. пер.).

24

F. Воtazzi, Leonardo biologo e anatomico. 1910, с. 193 (прим. авт.).

25

E. Sоlmi, La resurrezione etc. 1910, с. 11 (прим. авт.).

26

La resurrezione etc., с. 8; «Leonardo aveva posto, come regola at pittore, lo studio delta natura… poi la passione dello studio era divenuta dominante, egli aveva voluto acquistare non fin la scienza per l`arte, ma la scienza per la scienza» [ «Спочатку Леонардо взявся, як заведено у художникiв, до вивчення природи… потiм пристрасть до студiй стала переважати: вiн захопився не наукою заради мистецтва, але наукою заради науки»] (прим.

авт.).

27

Дивись перелiк його наукових досягнень у прекрасному бiографiчному вступi Марii Герцфельд (Jena, 1906), в окремих есе у Conferenze Fiorentine, 1910 та в iн.

вид. (прим. авт.).

28

На пiдтвердження цих нiбито неймовiрних тверджень, див. мiй «Аналiз фобii п’ятирiчного хлопчика (Analyse der Phobie eines f?nfj?hrigen Knaben, 1909) i аналогiчне спостереження у статтi «Інфантильнi сексуальнi теорii» (Infantilen Sexualtheorien», 1908); я писав: «Цi розумування i сумнiви стають прототипом всiеi пiзнiшоi iнтелектуальноi роботи над проблемами, а перша невдача мае гальмiвний вплив на всi дальшi часи» (прим. авт.).