Мистецтво бути незалежною. Або як стати щасливою в шлюбі

Члени жiночого дисидентського руху тiсно спiвпрацювали з захiдними фемiнiстками, як перебуваючи в СРСР, так i згодом будучи в емiграцii. При цьому знайти спiльну мову iм часто було складно через значнi розбiжностi християнськоi спрямованостi радянських фемiнiсток i принциповоi антирелiгiйноi позицii захiдних.

Фемiнiзм на Украiнi з'явився приблизно 137 рокiв тому. У 1884 роцi в мiстi Івано-Франкiвську (тодiшнiй – Станiслав) з'явилося «Товариство росiйських жiнок». А у Львовi регулярно збиралися «жiночi вiче».

Там вони завзято вiдстоювали рiвнi з чоловiками права на виборах, i вимагали у мiськоi влади дозвiл на отримання вищоi освiти.

Пiзнiше жiнки стали домагатися успiху в бiзнесi i в полiтицi, все частiше пiднiмати питання про дискримiнацiю i тиск. Боротьба жiнок за мiсце пiд сонцем привела до проблем в iх сiм'ях – домашнi обов'язки адже нiхто не вiдмiняв… Чоловiки, в свою чергу, стали скаржитися на «непередбачуваного» суперника у виглядi жiнки.

Нинi до фемiнiзму ставляться як до чогось негативного, недоручного.

Не так вже й багато украiнок беруть на себе смiливiсть назватися «фемiнiстками». Одним нав’язали думку, що фемiнiстки – це «агресивнi чоловiконенависницi». У iнших причини простiшi. Як написала одна учасниця дискусii в Інтернетi:

«Мiй улюблений до слова поцiкавився, фемiнiстка я чи нi, а як тiльки я пустилася в розлогi мiркування на цю тему, тут же перервав мене жорсткою фразою: «Я не хочу вiд тебе чути слово «фемiнiзм» по вiдношенню до себе! Інакше …».

Як бачимо, милi жiнки, завойовування незалежностi давалося нам нелегко. Я сама застала той час, коли моi батьки виховували мене з домiшками iдеологii «кам'яного вiку». І тiльки тепер, навчаючись на власних помилках, я намагаюся виховувати вже своiх дiтей – в дусi свободи i незалежностi.

Як виявилося на практицi, це не таке вже й легке завдання. Чому? Та тому, що саме моему поколiнню доводиться синтезувати в собi отримане виховання i нове бачення даного питання.

І вже, виходячи з отриманого результату, прищеплювати правильне мислення своiм дiтям.

Насправдi, якщо так подумати, виходячи з визначення «досконала особистiсть», жiнцi до сих пiр не дано в повнiй мiрi виховувати ii в собi. На завадi цьому стоять залишки «забобонiв» в в свiдомостi сучасного суспiльства. Адже, нiхто не заперечить той факт, що ставлення чоловiкiв до нас жiнок – декiлька упереджене.