Психологія людських спільнот

Чи можна на пiдставi цього сказати, що ii звичайний характер остаточно змiнився?

З того, що умови цивiлiзацii приводять одних до надмiрних розкошiв i до всiх вад, якi становлять iх неминучий наслiдок, а iншим створюють дуже великi потреби, не даючи iм засобiв для iх задоволення, за цим може слiдувати загальне невдоволення i неспокiйний стан, якi будуть дiяти на поведiнку i викликати всiлякi перевороти, але в цих невдоволеннях, в цих переворотах завжди будуть проявлятися основнi риси раси. Англiйцi Сполучених Штатiв вносили колись в своi чвари пiд час мiжусобноi вiйни ту ж наполегливiсть, ту ж неприборкану енергiю, яку вони тепер вкладають в основу мiст, унiверситетiв i фабрик.

Характер не змiнився. Змiнилися тiльки предмети, до яких вiн додавався.

Дослiджуючи один за одним рiзнi фактори, якi здатнi впливати на психiчний склад народiв, ми можемо завжди констатувати, що вони дiють на побiчнi i непостiйнi сторони характеру, але анiтрохи не зачiпають його основних рис або зачiпають iх лише шляхом дуже повiльних спадкових накопичень.

З написаного вище нiяк не можна зробити висновок, що психологiчнi особливостi рас зовсiм пiддаються змiнам; а тiльки те, що, подiбно до анатомiчних ознак, вони дуже стiйкi. Внаслiдок цiеi стiйкостi душа рас i змiнюеться так повiльно протягом вiкiв.

Роздiл III

Психологiчна iерархiя рас

Психологiчна класифiкацiя грунтуеться, подiбно до анатомiчноi класифiкацii, на констатуваннi невеликого числа постiйних i основних рис. – Психологiчна класифiкацiя людських рас.

 – Первiснi раси. – Нижчi раси. – Середнi раси. – Вищi раси. – Психологiчнi елементи, угруповання яких допускае цю класифiкацiю. – Елементи, якi мають найбiльшу важливiсть. – Характер. – Моральнiсть. – Розумовi якостi можуть змiнюватися вихованням. – Якостi характеру постiйнi i складають незмiнний елемент кожного народу. – Їх роль в iсторii. – Чому рiзнi раси не можуть розумiти i впливати один на одного. – Причини неможливостi змусити нижчий народ прийняти вищу цивiлiзацiю.

Коли в галузi природознавства доводиться встановлювати пiдстави для класифiкацii видiв, то праця ця полегшуеться тим, що незмiннi i, вiдповiдно, основнi ознаки, за якими визначаеться кожен вид, дуже нечисленнi. Їхнiй перелiк завжди займае кiлька рядкiв. Це тому, що в дiйсностi натуралiст займаеться тiльки незмiнними ознаками, не звертаючи нiякоi уваги на тимчасовi. Втiм, цi основнi ознаки неминуче тягнуть за собою цiлу низку iнших.