Мій бос – ідіот

Чому на роботi ви часто вiдчуваете так багато стресу

Що означае на практицi, що бiльшiсть людей, яких ми зустрiчаемо, мають два кольори? Деякi форми поведiнки стають бiльш врiвноваженими. Червоний начальник, у психологiчному профiлi якого е трохи жовтого, видаеться нам дещо м’якiшим, тому оточення не сприймае його як занадто жорсткого хлопця; проте в поеднаннi iз синiм людина буде схильною до уповiльнення та детального розгляду ситуацii.

У поеднаннi з червоним жовтий начальник буде виразнiшим, а в поеднаннi iз зеленим – дещо спокiйнiшим i бiльш чутливим до iнших людей.

Якщо зелений начальник мае елементи жовтого кольору, вiн стане бiльш вiдкритим i сприйнятливiшим до нових iдей, тодi як у поеднаннi iз синiм – замкнутим i бiльше зануреним у себе.

Аналiтичний синiй iз зеленим стилем поведiнки – м’якiший i бiльш вiдкритий до людей, але поеднання з червоним зробить його суворiшою людиною, яка завжди поспiшае.

Пiсля своiх лекцiй я часто зустрiчаюся з рiзними реакцiями аудиторii й отримую вiд неi рiзноманiтнi запитання.

«Червонi – це зовсiм не люди?»

«Жовтi – вкрай вiдiрванi вiд реальностi, еге ж?»

«Зеленi – такi жахливо млявi…»

«Цi холоднокровнi синi особи мене лякають!»

Цi всi вирази говорять бiльше про свого автора, нiж про сам тип поведiнки. Вийти за рамки своiх уявлень – це не така вже й божевiльна iдея.

Проте, коли ми оцiнюемо чиюсь поведiнку, то, на жаль, часто порiвнюемо ii зi своею власною. Мабуть, повнiстю вiдмовитися вiд погляду крiзь призму себе – не можливо.

Нiчого нема кращого чи гiршого. Пам’ятайте про це, коли наражаетесь на поведiнку, яку не розумiете.

Просто те, що ви маете рацiю, не означае, що ваш начальник помиляеться.

А коли спiлкування не вдаеться, виникае стрес.

Вiдчуття своеi недостатностi

Одним iз найпоширенiших стресових чинникiв на роботi е своерiдне вiдчуття недостатностi. Якщо ви виконали дев’яносто сiм робочих завдань протягом важкого тижня на роботi, а на вашому столi чекають ще три, то про якi з них ви думаете, повертаючись увечерi в п’ятницю додому на машинi?

Чи вiтаете ви себе за те, що зробили дев’яносто сiм речей, чи переживаете, що будете робити з iншими трьома, якi зробити не встигли? Мабуть, як i бiльшiсть iз нас, ви знаете вiдповiдь: отi три не зроблених, будуть зудiти у вашiй головi всю вашу дорогу додому.