Мій бос – ідіот

Вiзьмемо, наприклад, двох людей, яким потрiбно разом розв’язати якусь проблему: один iз них сповнений ентузiазму й орiентований на результат, iнший – консервативний i прагне спокою й тишi. Якщо вони не поступатимуться один одному, то можуть виникнути проблеми. Якщо ж ситуацiя ще ускладнюеться тим, що перший – начальник другого, проблеми тiльки примножуватимуться, хiба нi? Що робити в iншiй ситуацii, якщо другий – начальник першого? Це б дуже ускладнило ситуацiю. Якщо до рiвняння додати чинник керiвництва, то епiтет «iдiотичний» уже не за горою.

Я усвiдомлюю, що ви нiколи не назвете свого начальника iдiотом – уголос, так, щоб вiн чи вона це почули, але, як вiдомо, е такi компанii, у яких проблеми безпосередньо пов’язанi з недолугiстю начальства. Ми з вами повиннi розумiти рiзнi риси нашоi особистостi й реагувати на те, що деякi з нас насправдi мають владу над iншими.

Якщо у вас е товариш, який виявиться гiвнюком, ви можете просто облишити його. Проте якщо ваш начальник висувае до вас неадекватнi вимоги, то справа стае складнiшою, а цiннiсть активного дiалогу – набагато вищою.

Це те, що я намагаюся пояснити в цiй книжцi.

Якщо людина вдягае на себе мундир керiвника, це вже мае щось означати, хiба нi?

Знову ж таки… особисто я вважаю, що начальники мають бiльшу вiдповiдальнiсть. Начальниця мае взятися за проблему й безпечно привести корабель до порту. Звiсно, i начальник може переживати стрес з того чи iншого приводу. Навiть якщо вiн вiдчувае тиск iз боку свого начальника, вiн усе одно вiдповiдае за своiх працiвникiв.

Йому не можна ховатися за своiм стресом або виправдовуватися браком часу. Начальник мае певний обов’язок перед своiми працiвниками, вiн повинен на них зважати та щонайменше намагатися забезпечити iм те, чого вони потребують, – бажано ще до того, як вони самi почнуть цього вимагати.

Я також уважаю, що керiвник не повинен виправдовуватися тим, що вiн чогось не знае, не в курсi, «як це робиться» або недостатньо знаеться на тому, що саме означае бути начальником.

Усi здогадуються, що для цiеi ролi потрiбно щось бiльше, нiж просто весь час сидiти сиднем за робочим столом.

Протягом двадцяти рокiв роботи консультантом iз питань, пов’язаних iз лiдерством i керiвництвом, я бачив багатьох умiлих начальникiв, якi добре зналися на керуваннi людьми. Дехто з них мав природну схильнiсть до цього, iншi навчилися на власних помилках. Їхнi працiвники захоплюються ними, люблять iх i заради них ладнi на багато що пiти.