Психологія сексуальності

При перверсii, прагнення якоi полягае в розгляданнi та демонстрацii себе, проявляеться доволi примiтна риса, яка зацiкавить нас iще бiльше при наступному вiдхиленнi. Сексуальна мета проявляеться при цьому вираженою у двоякiй формi: активнiй i пасивнiй.

Силою, що протистоiть пристрастi до пiдглядання й iнодi навiть перемагае ii, е сором (як ранiше огида).

Садизм i мазохiзм

Схильнiсть заподiювати бiль сексуальному об’екту та навпаки – найчастiшi та найпомiтнiшi перверсii, названi В. фон Крафт-Ебiнгом в обох ii формах, активнiй та пасивнiй, садизмом i мазохiзмом (пасивна форма).

Іншi автори вважають за краще вужче означення алголагнii, що пiдкреслюе насолоду вiд болю, жорстокiсть, тим часом як в обранiй Крафт- Ебiнгом назвi на перший план висуваються всiлякi приниження та покора.

Корiння активноi алголагнii, садизму, в межах нормального довести легко. Сексуальнiсть бiльшостi чоловiкiв мiстить домiшки агресивностi, схильностi до насильницького домiнування, бiологiчне значення якого полягае, ймовiрно, в необхiдностi здолати опiр сексуального об’екта ще й iнакше, нiж у виглядi актiв залицяння.

Садизм у такому випадку вiдповiдав би агресивному компоненту сексуального потягу, що став самостiйним, перебiльшеним i висунутим завдяки збоченню на чiльне мiсце.

Поняття садизму в звичному розумiннi цього слова перебувае мiж винятково активною, а вiдтак насильницькою констеляцiею до сексуального об’екта та виключною нерозривнiстю задоволення з пiдпорядкуванням i його терзанням. Строго кажучи, лише останнiй крайнiй випадок мае право бути названим перверсiею.

Так само термiн «мазохiзм» обiймае всi пасивнi констеляцii до сексуального життя i до сексуального об’екта, крайнiм вираженням яких е нерозривнiсть задоволення з вiдчуттям фiзичного та душевного болю з боку сексуального об’екта. Мазохiзм як перверсiя, мабуть, далi вiдiйшов вiд нормальноi сексуальноi мети, нiж протилежний йому садизм; можна сумнiватися в тому, з’являеться вiн подекуди первинно чи завжди розвиваеться iз садизму завдяки перетворенню.

Часто можна спостерiгати, що мазохiзм е лише продовженням садизму, оберненого на власну особистiсть, що тимчасово заповнюе при цьому мiсце сексуального об’екта. Клiнiчний аналiз крайнiх випадкiв мазохiстськоi перверсii призводить до сукупного впливу значноi кiлькостi моментiв, що перебiльшують установку (кастрацiйний комплекс, усвiдомлення провини).

Бiль, що долаеться при цьому, уподiбнюеться до вiдрази та сорому, якi вчинили опiр лiбiдо.