Психологія сексуальності

Садизм i мазохiзм посiдають особливе мiсце серед перверсiй, позаяк iхня протилежнiсть, що лежить в основi активностi та пасивностi, належить до найбiльш загальних характерних рис сексуального життя.

Історiя культури людства, поза всiляким сумнiвом, доводить, що жорстокiсть i статевий потяг пов’язанi мiж собою найтiснiшим чином, але для пояснення цього зв’язку не пiшли далi, нiж пiдкреслення агресивного моменту лiбiдо.

На думку одних авторiв, ця агресивнiсть, що домiшуеться до сексуального потягу, е власне залишком канiбальських прагнень, тобто в нiй бере участь апарат оволодiння, що слугуе задоволенню iншоi онтогенетично старiшоi великоi потреби[17 - З цього приводу порiвняйте повiдомлення, подане нижче, про прегенiтальну фазу сексуального розвитку, в якому пiдтверджуеться ця думка.

]. Висловлювалася також думка, що будь-який бiль сам по собi мiстить можливiсть вiдчувати насолоду. Вдовольнiмося враженням, що пояснення цiеi перверсii жодним чином не може вважатися задовiльним i що, можливо, при цьому кiлька душевних прагнень поеднуються для одного ефекту.

Найразючiша особливiсть цiеi перверсii полягае, однак, у тому, що ii пасивна й активна форми завжди спiльно зустрiчаються в однiй i тiй самiй особi. Хто отримуе насолоду, завдаючи iншим бiль у статевих стосунках, той також здатен вiдчувати насолоду вiд болю, який заподiюеться йому вiд статевих взаемин. Садист завжди водночас е й мазохiстом, хоча активний чи пасивний бiк перверсii у нього може бути дужче виражений i мати переважаючий сексуальний прояв.

Таким чином, ми бачимо, що деякi з перверсiй завжди зустрiчаються як протилежнi пари, чому необхiдно надати великого теоретичного значення, беручи до уваги матерiал, який буде подано нижче[18 - Порiвняйте згадану нижче «амбiвалентнiсть».]. Вiдтак, цiлком очевидно, що iснування протилежноi пари (садизм – мазохiзм) не можна пояснити безпосередньо i лише домiшкою агресивностi. Натомiсть е бажання пов’язати цi водночас iснуючi протилежностi з протилежнiстю чоловiчого та жiночого, що полягае в бiсексуальностi, значення якоi у психоаналiзi зводиться до протилежностi мiж активним i пасивним.

3. Загально про перверсii

Варiацii та недуга

Лiкарi, що вивчали перверсii вперше на рiзко виражених випадках i за особливих умов, були, звiсно, схильнi приписати iм характер недуги або дегенерацii, подiбноi до iнверсiй. Однак у цьому випадку легше, нiж у тому, визнати такий погляд неправильним.