Психологія сексуальності

Навiть серед цивiлiзованих народiв Європи клiмат i раса мають найбiльший вплив на поширення iнверсii та на ставлення до неi.

Вродженiсть

Цiлком зрозумiло, що вродженiсть приписують лише першому, крайньому класовi iнвертованих, на пiдставi запевнень цих осiб, що в жоден перiод життя у них не проявлялося нiяких iнших напрямкiв статевого потягу. Вже сам факт iснування двох iнших класiв важко поеднати з поглядом про вроджений характер iнверсii. Тому захисники такоi позицii схильнi вiдокремити групу абсолютно iнвертованих вiд усiх iнших, що е наслiдком вiдмови вiд узагальнюючого погляду на iнверсiю.

На противагу цим поглядам iснуе й iнший, згiдно з яким iнверсiя мае набутий характер статевого потягу. Погляд цей грунтуеться на такому:

1) у багатьох (а також у повнiстю) iнвертованих можна знайти сексуальне враження, що подiяло в ранньому вiцi таким чином, що його тривалим наслiдком виявилась гомосексуальна схильнiсть;

2) у багатьох iнших можна вказати на зовнiшнi сприятливi та протидiючi впливи життя, що призвели ранiше чи пiзнiше до фiксацii iнверсii (виняткове перебування в середовищi однаковоi статi, спiльний вiйськовий похiд, утримання у в’язницi, небезпеки гетеросексуального спiлкування, целiбат, статева недолугiсть тощо);

3) iнверсiя може бути припинена за допомогою гiпнотичного навiювання, що було б дивним при вродженому ii характерi.

З точки зору такоi позицii можна взагалi заперечувати безсумнiвнiсть можливостi вродженоi iнверсii. Можна заперечити, що докладнiшi розпитування у випадках, що стосуються вродженоi iнверсii, ймовiрно, також вiдкрили б переживання в ранньому дитинствi, якi визначили напрямок лiбiдо; цi переживання не збереглися лише у свiдомiй пам’ятi особи, але при вiдповiдному впливi можна викликати й спогад про них. На думку цих авторiв, iнверсiю варто було б вважати частим варiантом статевого потягу, визначеним деякими зовнiшнiми умовами життя.

Ця, вочевидь, утверджена впевненiсть втрачае грунт при запереченнi, що багато людей вiдчувають, без сумнiву, подiбнi сексуальнi впливи (також у раннiй юностi: спокушання, взаемний онанiзм), що не стали внаслiдок цього iнвертованими або не стали такими назавжди. Таким чином, виникае припущення, що альтернатива – вроджена та набута – або неповна, або не зовсiм вiдповiдае наявним при iнверсii обставинам.