Психологія сексуальності

Пояснення iнверсii

Нi твердження, що iнверсiя вроджена, нi протилежне iй – що вона набуваеться, не пояснюють сутi iнверсii. У першому випадку необхiдно з’ясувати, що саме в нiй вроджене, якщо не брати до уваги поверхневого пояснення, що у людини при народженнi вже е зв’язок статевого потягу з одним певним сексуальним об’ектом. В iншому випадку виникае запитання, чи достатньо рiзноманiтних випадкових впливiв, щоб пояснити виникнення iнверсii без того, що в самому iндивiдi щось не йшло назустрiч цим впливам? Заперечення цього останнього моменту, згiдно з нашими колишнiми висновками, неприпустиме.

Запровадження бiсексуальностi

Для пояснення можливостi сексуальноi iнверсii з часiв Ф. Лiдстона, К’ернана та Шевалье користуються ходом думок, що мiстить нову суперечнiсть щодо загальноприйнятоi думки. Згiдно з нею, людина може бути або чоловiком, або жiнкою. Але науцi вiдомi випадки, в яких статевi ознаки видаються стертими i через це неможливе визначення початковоi статi з погляду анатомii.

Генiталii цих осiб поеднують у собi чоловiчi та жiночi ознаки (гермафродитизм). У рiдкiсних випадках обидва статевих апарати розвиненi один поряд iз iншим (iстинний гермафродитизм); найчастiше ж знаходять двояку потворнiсть.

Цiкавим в цих вiдхиленнях е те, що вони несподiваним чином полегшують розумiння ненормального утворення. Певний ступiнь анатомiчного гермафродитизму належить до норми; у кожного нормально органiзованого чоловiчого або жiночого iндивiду е зачатки апарату iншоi статi, що збереглися як рудиментарнi органи без функцii або видозмiнилися та перебрали на себе iншi функцii.

Думка, що випливае з цих давно вiдомих анатомiчних фактiв, полягае в допущеннi початковоi бiсексуальноi схильностi, що переходить протягом розвитку в моносексуальнiсть iз незначними рештками iншоi статi.

Природно було перенести такий погляд на психiчну дiлянку та розумiти iнверсiю в рiзних ii видах як вираз психiчного гермафродитизму. Щоб вирiшити питання, бракувало лише постiйного збiгу iнверсii з душевними та соматичними ознаками гермафродитизму.

Однак це очiкування не справдилося. Залежнiсть мiж передбачуваним психiчним i легко доказовим анатомiчним гермафродитизмом не можна уявити собi настiльки тiсною. Часто в iнвертованих узагалi спостерiгаються зниження статевого потягу та незначна анатомiчна потворнiсть органiв. Це зустрiчаеться часто, але аж нiяк не завжди чи хоча б у бiльшостi випадкiв.