Дорога до Оруена

Вiн миттево забув про голод, пошук роботи, залишилось одне бажання – помститися. Мить – i удар, ще удар, Вейн з насолодою розбив помiчнику капiтана нiс та вибив щелепу, перш нiж його встигли схопити.

* * *

Четверо, тримаючи мертвою хваткою, тягли його та дiвчину по палубi. Дивно, але у цю мить вiн анi краплi не шкодував про те, що зробив. Навiть коли його з силою штовхнули у спину, впавши з трапу та опинившись у багнi, Вейн посмiхнувся, згадавши свiй кулак на обличчi, яке спливало кров'ю.

– Посмiхаешся? – це був голос Кiри.

Вейн подивився на неi, але нiчого не вiдповiв.

– Через тебе я вся у багнюцi, та невiдомо де!

– Годi жалiтися, – промовив Вейн та, швидко пiднявшись, почав струшувати прилиплi до одягу шматки бруду.

– Навiщо було його бити? Грошей вiн нам все одно не повернув, – почув вiн голос дiвчини, який потроху вiддалявся, але навiть не пiдняв голови.

А за кiлька хвилин до його слуху долинуло:

– … вибачте, а чи не могли б ви нас туди провести. Ми iз приятелем не мiсцевi.

– Звiсно. До мiста – недалеко, а на ночiвлю можете зупинитися у моему домi.

«Чудово! Тiльки про це i мрiяв! – подумав Вейн у ту мить, коли дiвчина та жiнка рокiв сорока, посмiхнувшись, подивились у його сторону.

Глава 3

Нел швидко просувалася вулицями. На мить зупинившись, вона повернулася та викрикнула: «Давайте швидше!» Не чекаючи, вiдповiсть iй хтось, навiть не думаючи про те, чи встигають взагалi за нею тi двое, Нел рушила далi.

Легко оминаючи людей, вона весь час зважувала «за» та «проти».

Двое незнайомцiв. Хто вони такi? Звiдки вони тут? Адже взагалi нiчого не знаючи, вона, не задумуючись, запросила iх переночувати у своему домi. І що на це скаже Дiк? Вперше вона з ним не порадилася. «Але, – подумала Нел, – дiвчина була такою привiтною. Як я могла iй вiдмовити?»

– Агов, шановна! Може пора трохи перепочити? – почула вона чоловiчий голос.

– Нi. Через пiв години тут яблуку нiде буде впасти! – крикнула Нел через плече.

– Вибачте, а далеко ще?! – на цей раз вже голос дiвчини.

– Тепер вже близько! – вiдповiла Нел, повертаючи за рiг.

Глава 4

Господиня пропустила гостей в середину, потiм зайшла сама. Сказала: «Влаштовуйтесь», та швидко зникла в iншiй кiмнатi.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=65302331) на ЛитРес.