Демони Сонця

– Нiкуди нiчого не треба поглиблювати, – пiдтримав тата Саню й Микитка, виходячи зi своеi кiмнати. – Нам Синусоiда Пi завтра сама все поглиблювати буде. Ми завтра на екскурсiю з цiеi теми летимо. Разом з практичними заняттями.

– Що?! – вигукнула мама Аня. – Якi такi заняття? Навчальний рiк ще не розпочався. Знову до вiдкритого космосу без скафандра? Не пущу!

– Та нi, мамо. Я до Сибiру з класом лечу. На рiчку Пiдкам’яна Тунгуска. А не в космос, – зiтхнув хлопчик, – чорна дiрка в пащу iм усiм.

Микитку нещодавно зарахували до Школи iнопланетян i вiн тiльки починав вiдчувати себе справжнiм шкетом.

– Що це за вирази! – обурилася мама.

– Що це Синусоiда в Сибiру загубила? – здивувався тато.

– Ах, Саня! – сплеснула руками мама Аня. – Яка рiзниця? Головне в тому, що в Сибiру холодно, а всi теплi речi у нас на дачi. Дитину абсолютно немае в що одягнути!

– Ах, Аня! – змахнув рукою папа Саня. – Яка ти неуважна! У календар подивися. У цей час року навiть у Сибiру тепло.

– Невже?! Але все одне, у нас нiчого не пiдготовлено до цiеi екскурсii. Я не можу вiдпустити дитину за сiм тисяч кiлометрiв без пирiжкiв i термоса з гарячим чаем. Що за звичка така, про все казати останньоi митi! – І заклопотана мама зникла за дверима кухнi.

– То що там директорка ваша в Сибiру загубила? – не вгавав тато.

– Це не вона загубила. Це науковцi загубили. Тунгуський метеорит. Вiн десь там саме о цiй порi впав. Тiльки бiльше ста рокiв тому.

– Так ви що, шукати його будете?

– Та нi, таке завдання перед нами, нiбито, не ставиться.

І це була чиста правда. Бо наступного дня, розсадивши шкетiв навколо багаття на тайговiй галявинi, Синусоiда Пi почала викладати iм сухi факти щодо падiння Тунгуського метеорита.

– Таким чином, сила вибуху, викликана падiнням небесного тiла, умовно названого «метеоритом», була, як у кiлькох атомних бомб. А саме тiло було, ймовiрно, кометного походження, – ледь розгойдувалася директор Школи iнопланетян поруч iз химерно зiгнутим кедром.

Вона уявляла собою вертикальне хвилясте сяйво з мерехтливою сферою срiблястого полум'я на самiй верхiвцi. Їi батькiвщиною був газовий гiгант з якоiсь надзвичайно далекоi зоряноi системи.

– А чому ймовiрно? – хором запитав вiдмiнник КоцаТоца – подвiйний павук-близнюк з планети Папу-Паут подвiйноi зiрки в Сузiр'i Скорпiона.