Знайти Атлантиду. Подорож у безодню

 – А що тут вiдбуваеться?

– У нас заняття, панi професорко, – чемно вiдповiв Іван Андрiйович i запитав, – ми можемо продовжувати, чи ви, можливо, маете якесь оголошення?

– Нi, нi, – здивовано поправляючи окуляри, вiдповiла несподiвана гостя, – продовжуйте…

– На чому ми зупинилися? – запитав Іван Андрiйович у розгублених студентiв.

– На потопi! – вигукнули усi разом.

– Так, на потопi… Ану, згадаймо, як загинула Атлантида? – вiн звернувся до Нестора, який на початку лекцii розповiдав щось про Атлантиду.

– Вiд потопу! – вигукнув той.

– Так, вiд потопу, – повторив професор. – І ми знайшли потоп, факт якого довели вченi i який затопив величезнi територii, де, гiпотетично, могли жити люди. – Останню фразу професор Войцеховський проголосив урочисто i пiднесено.

– Лише уявiть собi, величезне цунамi, яке здiйнялося вiд прориву води через Босфор заввишки в Киiвську телевежу i шириною в кiлька сотень кiлометрiв обрушилася на землю тамтешнiх людей! – в аудиторii запанувала розгубленiсть i тиша…

– Як Ви розумiете, шансiв для виживання не було нi в кого! Нi у споруд, нi, тим паче, в людей!

– Це повiдомлення не стосуеться нашоi теми, та згадаймо, де знаходиться мiсце, яке вченi пов’язують з пошуками Ноевого Ковчега? – запитав вiн у студентiв.

– На горi Арарат! – вигукнула дiвчина iз заднiх рядiв.

– Так, правильно, на горi Арарат! А тепер ще раз подивiмося на наше Чорне море пiсля потопу, – i Войцехоський знову указкою обмалював обриси затоплених земель.

– Яка вода могла занести цей ковчег на гору Арарат, яка зараз знаходиться за 300 кiлометрiв вiд берега Чорного моря?

– Чорноморський потоп! – вигукнули в один голос кiлька юнакiв.

– Отож! – пiдняв догори палець професор. – А якщо згадати, що легенда про потоп потрапила до Бiблii з шумерських джерел, то, за логiкою, можна зробити висновок, що в аккадiйському Епосi про Гiльгамеша йдеться саме про Чорноморський потоп. А якщо згадати, що аккадiйцi прийшли в Шумерiю саме з Кавказу, з мiсць, де височiе гора Арарат, то ймовiрнiсть опису потопу, що вiдбувся саме там, у Чорному морi, зросте в рази.

Студенти знову здивовано дивилися на професора, який не вгамовувався i вiв далi.

– А тепер звернiть, будь ласка, увагу на цю схему, – професор Войцеховський вивiв на екран схематичне зображення Європейського континенту з Малою Азiею i частиною пiвнiчноi Африки.

На схемi було написано «FLOOD 5600 BC», що з англiйськоi перекладаеться як «Повiнь 5600 року до нашоi ери».