Знайти Атлантиду. Подорож у безодню

У цi далекi часи льодовики займали значнi територii в Європi. Ось подивiться, це схема льодовика, який на пiвдень доходив до сучасного мiста Днiпра! – професор вивiв на екран малюнок, на якому майже уся частина европейського континенту на пiвнiч вiд Пiренейських гiр через Альпи, пiвнiчнiше Карпат i аж до Уральських гiр була замальована бiлим кольором. Це зледенiння, яке сковувало бiльшу частину Європи у перiод, який нас цiкавить! – показуючи на центральну Європу, промовив професор.

– А таким колись було наше Чорне море! Точнiше велике озеро… І тут, як бачите, льодовика не мае, – звернув увагу студентiв Іван Андрiйович на блактину пляму, що розташувалася трохи пiвденнiше.

– Вченi довели, що внаслiдок змiни клiматичних умов у цей час почало танути ось це льодовикове покривало Землi, – професор знову тицьнув указкою на вибiлену частину европейського континенту. – Вивiльнення небаченоi кiлькостi води спричинило великi повенi на Землi i, зокрема, в районi нинiшнього Чорного моря! У груднi 1996 року геологи з Колумбiйського унiверситету Вiльям Раян i Волтер Пiтман заявили, що Чорне море утворилося внаслiдок танення саме цього льодовика.

За iхньою версiею, танення льодовикiв спричинило прорив Босфорського перешийка, внаслiдок чого вода iз Середземного моря линула в ось це озеро, – емоцiйно водив по iлюстрацii указкою Іван Андрiйович i знову звернув увагу на видовжену блакитну пляму.

– Уявiть собi, тут в озерi рiвень води був нижчим вiд рiвня тодiшнього свiтового океану на 150 метрiв! Босфорський водоспад скидав воду щонайменше 300 днiв, поки рiвень води в озерi не зрiвнявся з рiвнем свiтового океану. Тому пiсля закiнчення повенi опинилися затопленими 155000 км

Чорноморського узбережжя на пiвночi i заходi регiону, – зацитував переклад з газети «Нью-Йорк Таймс» Іван Андрiйович, – а це величезний водяний простiр аж до Кишинева, Кропивницького, Кременчука, Слов’янська i Луганська!.

.

Студенти вiд такоi новини аж роти повiдкривали. Панувала така тиша, що на лекцiю увiйшла завiдувачка кафедри, яка проходила коридором i подумала, що в аудиторii немае лекцii.

– Ой, вибачте, пане професоре, – вигукнула вона, коли увiрвалася до аудиторii.