Знайти Атлантиду. Подорож у безодню

Але такий високий статус навчального закладу було досягнуто не одразу, адже колись вiн був заснований як черговий унiверситет Росiйськоi Імперii для того, щоб русифiкувати мiсцевих i запровадити у мiстi потрiбнi для влади настроi. Але чомусь завжди виходило так, що саме тут зароджувалися першi украiнськi гуртки, товариства та рухи, i саме студенти нерiдко очолювали боротьбу за вiдновлення украiнськоi державностi та захисту украiнськоi культури i мови. І саме червоний корпус е символом i гордiстю унiверситету, адже тут вчаться студенти найпрестижнiших фiлософського, iсторичного та юридичного факультетiв.

Цього ранку метушня довкола кавових машин, якi, наче бiйницi замкiв, оточили студентську площу унiверситетського Януса, була особливо гамiрною. Незабаром розпочиналася сесiя, а тому шанувальники вiдпочинку не наважувалися прогуляти заняття: треба ж скласти iспити, а вiдвiдування лекцiй i семiнарiв дае змогу максимально спростити складання сесii. Тож цього ранку студенти пили каву, курили, обiймалися, хизувалися, обговорювали щойно припаркованi бiля переходу дорогi автiвки – усе як зазвичай, але кожен час вiд часу поглядав на годинник i масивнi дубовi дверi червоно-чорного фасаду унiверситету.

III

Катя i Нестор стояли неподалiк i також обговорювали подальший день, хвилюючись, що сесiя буде дуже важкою. Це був перший рiк iх студенства, тому обидва вiдповiдально ставилися до навчання i хапали кожне слово мудрих професорiв. Катя хвилювалася особливо, адже, приiхавши на навчання з Тернопiльщини й отримавши бюджетне мiсце, вона прагнула здобути гiдну освiту, потiм – омрiяну професiю, й допомагати батькам-фермерам.

Вона дуже пишалася бути студенткою унiверситету, де вчилися Михайло Драгоманов, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський, Михайло Булгаков i багато iнших уславлених та успiшних людей, i тому iй було страшно навiть припустити, що сесiя може завершитися невдачею, адже для вступу до унiверситету мрii було витрачено дуже багато зусиль. Катя нiяк не могла пiдвести батькiв, якi нiчого не шкодували для мрii доньки.

Катя була надзвичайно миловидною дiвчиною з глибокими блакитними очима. Їi злегка кучеряве каштанове волосся завжди було заплетене в косу, i ця зачiска найточнiше визначала характер дiвчини, бо першокурсниця завжди намагалася бути охайною й органiзованою. Як до навчання у Киевi, так i пiд час нього, вона прагнула якомога частiше вiдвiдувати бiблiотеки, театри й музеi, й загалом активно займалася самоосвiтою.