Казки добрих сусідів. Чарівний дзвіночок: Молдавські народні казки

Як глянув на нього хлопець, зiщулився вiд страху.

– З чийого дозволу ти тут пируеш? – заволало чудовисько.

– А в кого ж менi було запитати дозволу, коли навколо нi душi.

– І тобi, телепню, заманулось iсти моi страви?!

– Я не думав, що це великий грiх, пообiдати голодному, коли так багато iжi.

– Виходь, будемо битися!

– Як?

– Як захочеш.

Розвернувся Фет-Фрумос, замахнувся мечем, щоб знищити змiя одним ударом, а удар прийшовся в порожнечу, аж хлопцевi ледве руку не вивернуло. А чудовисько тiльки посмiхаеться – меч його не зачiпае i проходить крiзь нього, неначе крiзь тiнь.

Тодi Фет-Фрумос схопив шаблю, покрутив багато разiв над головою, щоб вiдсiкти змiевi голову, але дарма: i шабля проходить через тiло чудовиська, як крiзь дим. Фет-Фрумос намагаеться знищити змiя, а той посмiхаеться i дратуе його:

– Гей, безголовий, ти, мабуть, з тих, хто хоче ослiпити слiпого.

Дратуе його чудовисько ще й ображае «водовозом з вiдрами-решетами». Фет-Фрумос землю готовий гризти вiд образи i злостi.

– Ха-ха-ха, хоробрий витязю, великi твоi старання, та мала буде винагорода: б’ешся ти не з дурником, як ти, а з самим драконом цього царства.

І зрозумiв Фет-Фрумос, що не перемогти йому змiя i дарма вiн тратить сили. Вiдiйшов вiн вбiк, щоб вiдпочити, а змiй – хмара-хмарою, як насупився, та як вдарив ногою по землi, стала нога вiдразу великою i товстою, однi тiльки пальцi – як пагорби.

– Охох-ох, проклятий змiю, – здивувався Фет-Фрумос, – ну й гора замiсть ноги у тебе виросла!

– Нею тебе й розтопчу.

У Фет-Фрумоса вiд страху волосся пiднялося.

Труснув змiй правим плечем, зробив коло правою рукою – i став таким сильним, що мiг стягнути всi хмари небеснi в одну.

– Ох-ох-ох, змiю, ну й ручища в тебе!

– Я схоплю тебе цiею рукою, зiмну, як мамалигу.

Хлопець злякано подивився на змiя, а той затрясся, i голова виросла аж до неба.

– Гей, ну й виросла в тебе голова!..

– З’iм тебе нею. – І вiн пiдняв ногу, щоб розчавити хлопця.

Фет-Фрумос витягнув кинджал i – раз! – замахнувся, але кинджал зачепив ногу змiя й розлетiвся на друзки, неначе об залiзну гору вдарився.

– Я розчавлю тебе ногою, зiмну своею рукою i з’iм своiми гострими зубами.

Фет-Фрумос вiдступився, змiй також зробив крок назад i каже:

– Якщо хочеш врятуватися i пiти з мого царства живим, приведи менi Фрумоасу-Фрумоаселор, доньку царства садiв, i тiльки тодi я тебе вiдпущу, ще й отримаеш вiд мене винагороду.