Казки добрих сусідів. Чарівний дзвіночок: Молдавські народні казки

Казки добрих сусiдiв. Чарiвний дзвiночок: Молдавськi народнi казки

Folk art (Folklore)

Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури

Про те, як собаки звикли жити на пасовиськах i стали вiрними друзями пастухiв, як загинув Гевеун-велетень та про царство змiя, про залiзного вовка та про Алiстара Фет-Фрумоса, а також про те, як боярин Марку Багатiй став бiдняком, йдеться у книжцi «Чарiвний дзвiночок», куди увiйшли найпопуляр-нiшi молдавськi народнi казки («Фет-Фрумос i Сонце», «Хто чекае, що вишня до рота впаде, той до добра не дiйде» та iн.

Бiльшiсть казок украiнською друкуеться вперше. Книжка розрахована на широке коло юних читачiв.

Казки добрих сусiдiв. Чарiвний дзвiночок Молдавськi народнi казки

Чарiвний дзвiночок

У сиву давнину жив бiдний хлопчик i не було у нього нiкого в цiлому свiтi. Пiднявся вiн в гори i став овечим пастухом.

Одним тiльки скарбом вiн володiв – чарiвним дзвiночком. Варто було лише задзеленчати ним – i отара слухняно йшла, куди наказував хлопчик.

Якось почалася гроза. Пастушок привiв отару в загiн, повiсив дзвiночок на гiлку i лiг спати. Коли вiн прокинувся, то побачив, що дерево виросло до самого неба i зняти дзвiночок нiяк не можна.

– Дерево, нахились! Я знiму дзвiночок. Пора вести овець на пасовисько.

– Нi, – вiдповiло дерево, – не хочу.

Прийшов хлопчик до сокири:

– Йди, сокиро, зрубай дерево, воно не хоче вiддати менi дзвiночок.

– Не пiду, – каже сокира.

Пiшов хлопчик до iржi:

– Іди, iржа, затупи сокиру, вона не хоче зрубати дерево, а дерево не вiддае менi мiй дзвiночок.

– Не хочеться, – каже iржа.

Розсердився пастушок, пiшов до вогню:

– Іди, вогонь, спали iржу, вона не хоче затупити сокиру, а сокира не хоче рубати дерево, а дерево не вiддае дзвiночок.

– Лiнь менi iти, братчику.

Пiшов хлопчик до води:

– Бiжи, вода, погаси вогонь, вiн не хоче обпалити iржу, iржа не хоче затупити сокиру, сокира не хоче рубати дерево, а дерево не вiддае менi мiй дзвiночок.

– Не буду, – каже вода.

Пiшов хлопчик до бичка:

– Пiди, бичку, випий воду, вона не хоче погасити вогонь, вогонь не хоче обпалити iржу, iржа не хоче затупити сокиру, сокира не хоче рубати дерево, а дерево не вiддае дзвiночок.

– Не пiду, – каже бичок, – я вже напився.