На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лісові оповідки». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Детская проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лісові оповідки

Автор
Жанр
Дата выхода
31 января 2017
Краткое содержание книги Лісові оповідки, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лісові оповідки. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Лідія Гулько) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Герої Оповідок називають свою місцину Нашим лісом. Це в Києві, коло Національної бібліотеки України для дітей. З Нашого лісу тварини мандрують на Велику галявину, що у Темному лісі. Найсміливіші потрапляють туди, Де-Все-Дриґом, Де-Все-Навпаки. Цей шлях, сповнений пригод, довелося пройти зайчикові, якого братики і сестрички прозвали Мазунчиком. Книжка з двох частин. У «Лісових оповідках» мовиться про історію народження головного героя, його друзів та знайомство з невидимим світом. Повість «Подвиг Мазунчика» присвячена змужнінню героя. Авторка додає персонажі, придумані пращурами слов’ян. Серед них Агука, лісовики, мешканці болота, багатоголовий змій, Пан, Господарка лісу. Якщо перша частина розрахована на дошкільнят і учнів початкової школи, то друга зацікавить старших дітей. Хоча б історіями кохання робота і ляльки Ганнусі та Відлюдька, який живе спілкування з друзями замінив Інтернетом.
Лісові оповідки читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лісові оповідки без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Слухайтеся моеi команди! Стiйте струнко!
Рудий Хвостик, присоромлений, повернувся.
Друзi виструнчилися. Мекека голосно командував:
– На старт! Увага! Руш!
І вони разом, в одну мить, зiрвалися. Попереду мчав Мекека. За Мекекою дрiботiв Рудий Хвостик. Мазунчик чеберяв останнiй. Вiн дуже хотiв бути першим. Бiг так швидко, як ще нiколи не бiг. Проте випередити друзiв у нього чомусь не виходило.
Раптом щось трапилося. Мекека впав i просунувся на чотирьох ратичках уперед. На Мекеку з розгону налетiв Рудий Хвостик.
Мазунчик уважно розглядав купу. Їi хтось склав iз сухоi землi, хвоi, шматочкiв листя та стебел. Але найцiкавiше, що купа ворушилася. Ой, на нiй сновигають мурахи! Їх видимо-невидимо. Вони бiгають туди-сюди, туди-сюди. Але не наввипередки. Кожна мураха щось цупила: травинку, листочок, шматочки кори. Деякi колисали малят у бiлих згорточках.
– Ти диви, – сказало зайча. – Такi малесенькi, а працюють.
– Я iм зараз покажу! Ме-ке-ке! – погрожувало козеня.
Враз вискочило на купу i жваво запрацювало ратичками i повнiстю розвалило ii. Потiм носиком тикало у колишнiй мурашник, а ратичками швиргало залишки сухого листя. Знялася густа хмара iдкого пилу.
У горлi Мазунчика неприемно лоскотало. Вiн дременув подалi вiд мурашника. Сiв пiд смерекою. З вiдстанi спостерiгав.
А бiлченя не дременуло. Крутилося коло Мекеки й пiдохочувало його:
– Так, мурахам! Так! Це наша галявина.
Раптом козеня не своiм голосом мекнуло i вибриком пiшло по всiй галявинi. Але дорогою звалилося у траву i енергiйно качалося.
Мазунчик подумав, що Мекека граеться. Та коли прислухався, то зрозумiв, що вiн плакав:
– Рятуйте мене! Мурахи кусають! Мамо! Мамочко!
Рудий Хвостик так само волав не своiм голосом. І голос його звучав дуже жалiсно.
На Маленьку поляну прибiгла захекана коза Гострi Рiжки. Вона вилизала плямисте хутро свого синочка.
А бiлченя лiзло вгору стовбуром дуба i рюмсало:
– Мамусю, рятуй мене! Ой, боляче!
У дуплi вiдчинилися дверцята. Рудий Хвостик зник за ними.
Чому бджiлка розсердилася, а зайчик дав собi страшну клятву?
Життя в Нашому лiсi тривало. У повiтрi дзвенiли малi й бiльшi мухи, на гiлцi сперечалися бiлобокi сороки, з трави зеленими iскрами вистрибували коники.











