Мацюсеві пригоди

– У якiй?

– Я хотiв би попросити про кiлька незначних полегшень для заарештованих.

– Кажiть смiливо, лiкарю. Я наперед на все згоден. Я на них зовсiм не серджуся i ладен випустити iх iз в’язницi, тiльки хай вони пообiцяють занадто не розпоряджатися.

– Оце воiстину королiвськi слова! – скрикнув зрадiло лiкар. І почав смiливо перелiчувати прохання заарештованих: – Старший мiнiстр просить подушку, матрац i перину, бо не може спати на соломi: в нього болять кiстки…

– А я спав на землi, – докинув Мацюсь.

– Мiнiстр охорони здоров’я просить щiтку й зубний порошок.

Мiнiстр торгiвлi просить бiлого хлiба, вiн не може iсти чорний тюремний хлiб. Мiнiстр освiти просить книжки, щоб читати. Мiнiстр внутрiшнiх справ просить порошки, бо вiд усiх цих неприемностей вiн заслаб.

– Ну, а мiнiстр юстицii?

– Той нiчого не просить, бо в 745 томi Зведення законiв вiн вичитав, що заарештованi мiнiстри пiсля трьох днiв перебування у в’язницi мають право звертатися до королiвськоi милостi, а вони вiдсидiли лише три години.

Мацюсь наказав видати всiм мiнiстрам постелi з палацу, звелiв негайно послати iм королiвський обiд, а потiм вечерю з вином. Мiнiстра ж юстицii закликав пiд вартою до себе.

Коли прийшов мiнiстр юстицii, Мацюсь люб’язно запропонував йому крiсло i спитав:

– Чи буде це законно, якщо я завтра випущу вас iз холодноi?

– Не зовсiм, ваша королiвська величнiсть, але вiйськова диктатура передбачае прискорену процедуру; коли ми це так назвемо, формальностей буде дотримано.

– Пане мiнiстр, а якщо я iх випущу, можуть вони посадити мене в холодну?

– Не мають права, хоча, з iншого боку, том 949 обумовлюе пункт закону так званого замаху на уряд.

– Не розумiю, – признався король Мацюсь. – Скiльки треба часу, щоб зрозумiти все це?

– Мабуть, рокiв з п’ятдесят, – вiдказав мiнiстр.

Мацюсь зiтхнув. Корона завжди здавалася йому важкою, а тепер обтяжувала так, наче була артилерiйським снарядом.

Роздiл шiстнадцятий

З мiнiстрiв зняли кайдани, ввели iх у тюремну iдальню, куди прибули також мiнiстр юстицii та вiйськовий мiнiстр.

Варта з шаблями наголо зайняла своi мiсця, й нарада почалася.

Мацюсь склав уночi такий план:

– Ви будете займатися дорослими, а я стану королем дiтей. Коли менi сповниться дванадцять рокiв, я керуватиму дiтьми до дванадцятилiтнього вiку, коли менi буде п’ятнадцять – до п’ятнадцятилiтнього. А сам як король робитиму, що захочу. Все iнше хай буде, як i ранiше. Я сам маленький i знаю, що треба малятам.