Мацюсеві пригоди

Тут повiдомлялося, скiльки землi належить Мацюсевi, скiльки в нього мiст, лiсiв, рiзних фабрик, вугiльних шахт, солi та нафти, скiльки мешкае людей, скiльки зерна, картоплi та цукру протягом року виробляе його держава.

Третя частина угоди була економiчна. Тут мiнiстри хвалилися, що Мацюсева краiна багата, що грошей у нього чимало, бо великi податки поповнюють казну, i позика може бути оплачена – хай королi не турбуються. А що Мацюсь хоче позичити, то лише для того, щоб ще краще хазяйнувати й мати ще бiльше грошей.

У четвертiй частинi саме й писалося про те, якi новi залiзницi й новi мiста будуть закладенi в Мацюсевiй державi, скiльки буде споруджено нових будинкiв i нових фабрик.

Читання це могло б навiть зацiкавити Мацюся, але в угодi згадувалося стiльки рiзних цифр – мiльйонiв i десяткiв мiльйонiв, що посли поглядали вже на годинника, а Мацюсь почав позiхати.

Коли зрештою угоду було прочитано, посли сказали:

– Ми надiшлемо це послання нашим урядам; нашi королi зараз хочуть жити в дружбi з Мацюсем i, мабуть, погодяться позичити йому грошi.

Мацюсевi дали золоте перо, оздоблене коштовним камiнням, i вiн дописав: «Вашi королiвськi величностi! Я вас перемiг i не взяв нiякоi контрибуцii, а тепер прошу позичити менi грошей. Отже, не будьте свиньми й позичте.

    Король Мацюсь Перший Реформатор».

Роздiл вiсiмнадцятий

Іноземнi королi запросили Мацюся в гостi. Вони писали, що дуже просять приiхати до них короля Мацюся, капiтана, лiкаря, Стасека й Геленку:

«Король Мацюсь може бути певний, що не пожалкуе.

Мацюсь страшенно зрадiв. Досi вiн був лише в одному iноземному мiстi, та й то пiд час вiйни, а тепер мав побачити три столицi, три iноземнi палаци й королiвськi сади. Мацюсь був цiкавий, як там усе влаштовано. В однiй столицi, кажуть, чудовий зоологiчний сад, де зiбрано звiрiв з усього свiту. В другiй е такий високий будинок, що, як висловився Фелек, майже сягае неба.

Мiнiстри були дуже незадоволенi, що iх не запросили, та що вони могли вдiяти. Лише мiнiстр фiнансiв благав Мацюся не брати в королiв грошей, нiчого не пiдписувати, щоб його не обдурили.

– Та ви не бiйтеся, – запевнив його Мацюсь, – молодшим був i то не дав себе обдурити. А тепер i поготiв.