Мацюсеві пригоди

Що ж сталося з маленькою дитячою державою, де вона подiлась? Дорослий несправедливий свiт минулого сторiччя, в якому, ледве припинившись, знову починались то тут то там кривавi вiйни, не мирився з подiбними осередками справедливостi. Старий Доктор знав про це з власного досвiду, i перша книжка «Короля Мацюся» закiнчуеться тим, що короля-реформатора усувають вiд влади i висилають на безлюдний острiв. Не переповiдатиму, чим закiнчуеться друга книжка, але фiнал той аж нiяк не казковий. Прикро, що й казати. Адже люди люблять казки.

І дiти, й дорослi. Дiтям до вподоби чарiвнi казки, дорослi вiддають перевагу iсторичним мiфам.

З наближенням Другоi свiтовоi вiйни Старому Доктору заборонили виступати по радiо, закрили «Малий огляд», самого Доктора усунули вiд роботи в польському сиротинцi «Наш дiм». А коли нацисти окупували Варшаву, «Дiм сирiт» – адже його вихованцi були переважно еврейськими сиротами – перемiстили в гетто. Старий Доктор, так само як герой його казки, опинився на безлюдному островi, разом зi своiм справедливим «королiвством».

Острiв той, щоправда, був навiть перенаселеним, а не безлюдним, але брак людяностi був очевидним. Понад пiвмiльйона осiб, зiгнаних гiтлерiвцями до кiлькох крихiтних кварталiв, поступово вимирали вiд голоду i тифу. В цих жахливих умовах «Дiм сирiт» жив i, попри жорстокiсть навколишнього свiту, в ньому панували справедливiсть i взаемна повага. Дiти не припиняли навчання, ставили чудовi вистави.

Розповiдають, що 8 червня 1941 року дiти разом зi своiм директором вiдвiдали могилу засновника «Дому сирiт», доктора Елiасберга, i там посвятили свiй прапор з зображенням чотирилистоi квiтки конюшини на зеленому полi – такий, про який мрiяв король Мацюсь.

Але за планами нацистiв усе населення Варшавського гетто пiдлягало знищенню. Попри надмiр працi у «Домi сирiт», Старий Доктор опiкувався iншим сиротинцем, у який збирали дiтей, пiдiбраних на вулицi, – виснажених, хворих, покинутих.

Януш Корчак вважав своiми всiх дiтей, яких вiн виховував i лiкував. Чи це були тiльки гарнi слова?

Популярнiсть Старого Доктора i його книжок, особливо «Короля Мацюся» i у Польщi, i за кордоном була такою, що йому не раз пропонували порятунок.

Навiть серед нiмецького окупацiйного керiвництва трапились шанувальники лiтературного таланту Януша Корчака i вони ладнi були посприяти порятунку Старого Доктора. На 15 липня 1942 року для нього були пiдготовленi документи на iнше прiзвище, надiйне сховище в районi Белян, забезпечено вихiд з гетто.