П’ятеро тікають разом

Роздiл 6

Джулiан перемагае Стикiв

Грюкнули дверi. Чулося, як панi Стик, зачинившись на кухнi, переповiдае Едгаровi й пану Стику трiумфальну новину. Дiти подалися до вiтальнi, посiдали й дивилися одне на одного iз сумним виглядом.

– Батько вчинив жахливо! – шалiла Джорджа. – Нiколи нiкого не слухае.

– Але ж вiн зараз дуже засмучений, – розсудливо зауважив Дiк. – Дуже шкода, що вiн подзвонив до дев’ятоi й панi Стик вдалося першiй поговорити з ним.

– Що сказав тобi батько? – запитала Джорджа.

 – Повтори все слово в слово.

– Вiн сказав: якщо ми не можемо порозумiтися зi Стиками, то краще, щоб Енн, Дiк i я повернулися додому, – вiдповiв Джулiан. – Але ти залишатимешся тут.

Джорджа уп’ялася очима в Джулiана.

– Ну, – мовила вона нарештi, – оскiльки ви не можете порозумiтися з ними, то iдьте. Я сама про себе подбаю.

– Не кажи дурниць! – Джулiан по-товариськи потиснув iй руку. – Ти ж знаеш, ми тебе не кинемо. Не можу сказати, що менi приемна перспектива залишатися пiд п’ятою люб’язних Стикiв ще пару тижнiв, але бувае й гiрше.

Разом ми iх здужаем.

Але на такi пiдбадьорювання навiть Енн не всмiхнулася. Думка про те, що доведеться витримувати тиск трьох Стикiв, не тiшила. Тiмотi поклав голову на колiно Джорджi. Вона попестила його й огледiлася.

– Повертайтесь додому, – сказала вона друзям. – У мене е план, але без вас. Зi мною Тiммi, вiн опiкуватиметься мною. Дзвонiть батькам i завтра ж iдьте.

Джорджа виклично подивилася довкруг.

Вона гордовито пiднесла голову, давши зрозумiти, що план у неi справдi е.

Джулiановi стало дуже нiяково:

– Не дурiй. Кажу ж тобi: ми триматимемося разом. Якщо в тебе е план, ми приеднаемось до нього. І, попри все, ми залишимося з тобою.

– Залишайтеся, якщо хочете, але мiй план уже задiяно, i ви врештi-решт зрозумiете, що вам краще повернутися додому. Ходiмо, Тiммi! Пiдемо до Джима й подивимося, чи готовий мiй човен.

– Ми пiдемо з тобою, – сказав Дiк. Йому було шкода Джорджi.

Вiн розумiв, що ii зухвалiсть показна, а насправдi вона дуже нещасна – тривожиться через матiр, гнiваеться на батька й уболiвае за друзiв, знаючи, що вони залишаються заради неi, коли могли б повернутися додому й весело бавити час.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=63840377) на ЛитРес.