Пітер Пен = Peter Pan

Адже вiн займав високе становище в суспiльствi.

Нена також бентежила його, але iнакше. У чоловiка iнодi з’являлося таке вiдчуття, що вона його зовсiм не поважае.

– Я знаю, що вона дуже поважае тебе, Джордже, – запевняла чоловiка панi Дарлiнг i робила непомiтний знак дiтям, аби тi були особливо ласкавими з батьком.

Часом у дитячiй влаштовували танцi, в них iнодi брала участь i Лiза, едина служниця в будинку. Як кумедно вона виглядала в своiй довгiй спiдницi i чiпцi покоiвки, хоча вона присягалася, коли танцювали, що бiльше нiколи цього не одягне.

Веселими були тi гучнi забави! А ще веселiшою була панi Дарлiнг, пiруети котроi здавалися настiльки дикими, що все, що ви могли бачити, була ii посмiшка, а потiм, якщо пощастить, то ви, можливо, отримали б i поцiлунок. Важко було уявити собi простiшу та щасливiшу сiм’ю до того, як з’явився Пiтер Пен.

Панi Дарлiнг вперше виявила його, коли наводила лад у думках своiх дiтей. Таку звичку мають усi хорошi матерi.

Коли iхнi дiти засинають, матерi прибирають у iхнiх думках, наводять там лад i розкладають по своiх мiсцях усi думки, що блукали там впродовж дня. Якби ви могли не спати (але, звiсно, ви не можете), то побачили б, як рiдна мати прибирае у ваших думках, i вам було б дуже цiкаво спостерiгати за нею. Це зовсiм, як наведення ладу в шухлядах. Ви б побачили ii на колiнах, гадаю, в хорошому гуморi, над деякими з ваших думок, здивовану, де на землi можна взяти таку рiч, що робить вiдкриття солодкими i зовсiм не гiркими, вiд чого з’являються ямочки на щоках. І це так приемно, як гладити кошеня, однак дуже важливе не може залишитись поза вашою увагою. Коли дитина прокидаеться, то всi примхи вже лежать складеними на днi ii розуму, а згори лежать добрi почуття, добряче провiтренi та вичищенi за нiч.

Не знаю, чи доводилося вам колись бачили карту розуму людини. Лiкарi iнодi малюють карти iнших частин тiла, i ваша власна може дуже вас зацiкавити.

Але дуже важко намалювати карту розуму малоi дитини, думки якоi часто плутаються, i це не дозволяе зосередитись. Там е зигзагоподiбнi лiнii, схожi на позначення стрибкiв температури на картцi, а це, ймовiрно, дорога на острiв, бо Нiколандiя – завжди якийсь острiв, з дивовижними кольорами то тут, то там, з кораловими рифами, зi швидкохiдним кораблем на горизонтi, з дикунами в самотнiх печерах i гномами, з яких виходять чудовi кравцi.