Пітер Пен = Peter Pan

Пiтер Пен = Peter Pan

Джеймс Метью Баррi

Повiсть шотландського письменника Джеймса Метью Баррi (1860–1937) «Пiтер Пен» – це романтична казка про свiт дитинства. Головний герой Пiтер Пен – хлопчик, який не хоче ставати дорослим, – живе у дивовижнiй краiнi Нiколандii разом iз загубленими дiтьми. iм подобаеться жити поряд з феями на деревах, лiтати та повсякчас влаштовувати рiзнi витiвки, але хлопчикам бракуе мами. І iхнiй ватажок Пiтер Пен знаходить дiвчинку Вендi, яка погоджуеться стати iхньою мамою i полетiти у Нiколандiю разом зi своiми двома братами.

Про дивовижнi пригоди Вендi, Пiтера Пена, феi Тiнкер Белл та загублених хлопчикiв, про iхню битву з пiратами читач i дiзнаеться, прочитавши цю книжку.

Джеймс Метью Баррi

Пiтер Пен = Peter Pan

Пiтер Пен

Роздiл 1

Пiтер Пен порушуе спокiй

Усi дiти, крiм лише одного, рано чи пiзно виростають. Наскiльки швидко це стаеться, Вендi з’ясувала самотужки. Якось, коли iй було всього два рочки, вона бавилася в садочку.

Зiрвала одну квiтку i побiгла з нею до мами.

Мабуть, Вендi цiеi митi була дуже гарненька, бо мама, панi Дарлiнг, поклала ii руку на свое серце й аж заплакала:

– І чому ти не можеш залишитися такою назавжди?

Тiльки й усього трапилося мiж ними, але вiдтепер Вендi знала, що мусить вирости. Ви про це дiзнаетеся, як тiльки вам виповнюеться два рочки. Два – це початок кiнця.

Ця родина жила в будинку № 14 (таким був номер iхньоi оселi на цiй вулицi), i поки не з’явилася Вендi, ii мати була найголовнiшою.

Вона була справжньою ледi, з романтичним складом розуму i таким милим глузливим ротиком. Їi романтичний характер нагадував крихiтнi коробочки, одна в однiй, якi привозять iз загадкового Сходу, однак часто стаеться, iх е на одну бiльше. Їi солодкий рот мiг дарувати поцiлунок, якого Вендi завжди прагнула, i його було добре помiтно в правому куточку губ.

Життевий шлях панi Дарлiнг був таким: багато джентльменiв, якi були хлопчиками, коли вона була дiвчинкою, виявили одночасно, що вони закохалися в неi, й усi рушили до неi додому, щоб запропонувати своi руку та серце, за винятком пана Дарлiнга, який узяв таксi й усiх випередив i таким чином став ii обранцем.

Вiн отримав вiд неi все, крiм внутрiшньоi коробочки i заповiтного поцiлунку. Вiн так i не дiзнався про цю коробочку, а з часом вiдмовився вiд спроби дiстатися й до поцiлунку.