На нашем сайте вы можете читать онлайн «Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Сказки. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi

Автор
Жанр
Дата выхода
30 октября 2018
Краткое содержание книги Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марія Конопницька) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Марія Конопницька (1842–1910) – польська письменниця, поет, новеліст, літературний критик і публіцист, автор творів для дітей і юнацтва. Ці твори не втратили популярності донині, особливо казка «Про краснолюдків та сирітку Марисю», яка перекладена багатьма мовами та неодноразово перевидавалася.
Ця казкова повість складається з безлічі різних історій, що відбуваються з чарівними істотами – краснолюдками, які, перезимувавши у своєму підземному царстві, навесні піднялися на поверхню. Вони охоче спілкуються з дітьми, бо тільки ті можуть їх бачити. А щодо дорослих, то, як і у кожній казці, допомогу отримують лише добрі та працьовиті, а жадібні та злі бувають покарані. Так, краснолюдки змогли зробити бідного селянина багатим а його дітей здоровими і сильними, а ще допомогли сирітці Марисі знайти родину. І тільки закінчивши всі справи, вони повертаються до свого підземного царства.
Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
«Кожна хата мае свого скшата», говорили люди в тi старi часи, i нам добре було i весело, бо ми допомагали своiм господарям у всякiй роботi: то коням овес насипали i вiддмухували полову, щоб золотилось саме чисте зерно, то сiчку рiзали, то перетрясали солому, то курей заганяли на сiдало, щоб не губили яець у кропивi, то били масло в масничках, то вiддушували сир, то колихали дiтей, то мотали пряжу, то на вогонь дули, щоб каша швидше варилась. Яка тiльки робота була в хатi i на подвiр’i – ми охоче брались до неi.
А виходила господиня на город полоти або з серпом у поле, то тiльки озирнеться з порога, вiзьме з дiжки жменю проса й, розсипавши по хатi, промовить:
Боженята! Боженята!
З вами дiтки, з вами хата,
А за це вам – просом плата!
І йшла спокiйно до роботи. А ми гульк з-пiд запiчка, стриб з-пiд лави, гульк з-пiд мальованоi скринi.
Боженята! Боженята!
Просим в гостi вас на свята!
На столi стоiть печеня
Із рогатого оленя,
Іше курочка рябенька,
Ще й перепiчка бiленька!
Мiж гостей ми, правда, не пхалися, бо народ наш, хоч i маленький, завжди розумiвся на справах. Але коли один, другий i десятий починав пiд вiкном або пiд порогом на гусельцях грати, то люди не могли наслухатись нашоi музики, така веселiсть, така радiсть вiд неi йшла, начеб у серцi спiвало.
IV
Кошалек-Опалек зупинився i поволi пахкав люлечкою, а дiти, задивившись на нього, захоплено слухали, хоч вiн нiчого й не говорив. По хвилинi промовив:
– Як довго то тривало – не знаю, бо в наших книжках про це не записано. Але потiм часи почали мiнятися. Не стало добрих володарiв з роду Леха. А тi новi, що настали, весь час бились мiж собою, бо iх щось аж дванадцятеро панувало разом.





