Про Роля, Муню і Порфірія. Дитячі оповідання

Про Роля, Муню i Порфiрiя. Дитячi оповiдання

Фекла Фортель

Збiрка скаладаеться з трьох оповiдань. Перше – спогад про зворушливу дружбу iз незвичайним гостем з далеких краiв, пелiканом Порфiрiем. Друге – про слона на iм'я Роль, що загадково з'явився в лiкарняному саду шахтарського мiстечка та порушив передбачуваний плин життя його мешканцiв. Трете – про те, як тонула корова Муня i як маленькому, але дуже хороброму хлопчику вдалося ii врятувати.Це захоплюючi iсторii, що допоможуть прищепити маленьким читачам любов до тварин та навчать чуйностi.

Про Роля, Муню i Порфiрiя

Дитячi оповiдання

Фекла Фортель

© Фекла Фортель, 2019

ISBN 978-5-4496-1842-9

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Збiрка «Про Роля, Муню i Порфирiя»

I. ПРО ПОРФИРІЯ

Коли я був малим, мiй дiдусь Тихон розповiдав одну iсторiю, в яку важко повiрити. Але старий i зараз запевняе, що вона дiйсно сталася одного спекотного лiта на околицi мiста Одеси.

Ще хлопчиком вiн мешкав там в невеликiй хатинцi зi своею родиною. Тихону тодi було дванадцять, i лiтнi безтурботнi днi минали для нього невблаганно швидко, адже вiн, як i бiльшiсть школярiв, витрачав iх на усiлякi приемнi, але не надто кориснi заняття.

В той день вiн саме збирався до сусiдського хлопчика Митька – подивитись разом футбол. Але майструючи лiтак, геть забув про час, тож тепер страшенно запiзнювався. Тихон надiв свого улюбленого капелюшка i вiн вибiг за калитку, як раптом наткнувся на дерев'яний ящик, пiдозрiлий на вигляд.

Спокуса дiзнатися, що там е, була чималою, але й часу було обмаль – i Тихон побiг би повз, якби… не почув, що в ящику щось ворушиться. Вiн пiдiйшов ближче – щось таки вошкалося там, але жодних звукiв не видавало. Вiн тирснув ящика ногою – важкий. А кришка забита цвяхами…

«А раптом це прибулець!?» – подумав Тихон (мабуть, далася взнаки його давня любов до книжок про космiчнi пригоди). І це припущення здалося хлопцю настiльки реальним, що вiн дещо присунув ящик до калитки та стрiмголов кинувся до сусiда по допомогу.

Дверi Мiтиноi квартири були вiдчиненi, а ii мешканець вже захоплено дивився футбол. І хоча дивна знахiдка Мiтька зацiкавила, переривати заради неi перегляд матчу вiн не волiв.

– Якщо так, прибульця я тобi нiзащо не покажу, – спалахнув Тихон i, не гаючи часу на безглуздi вмовляння, побiг до гаражу за батьковим ломом.