Шхуна «Колумб»

Виявилось, що професор з дочкою iдуть шхуною у Лузани. Коли дiвчина ступила на шхуну, Марко чомусь знiяковiв, сховався за рубку й почав там куховарити. Вiн мусив поспiшати з вечерею. Зважаючи на те, що на шхунi були пасажири, вiн вирiшив додати до макаронiв ще юшку з кефалi. Юшка з кефалi була улюбленою стравою рибалок. Марковi хотiлось у всьому блиску виявити своi таланти кулiнара. Поставивши грiти воду, вiн заходився чистити рибу. Не встиг почистити й половини, як поруч нього з'явилась постать дiвчини.

– О, у вас справжня кухня! – здивовано промовила вона.

– Камбуз! – вiдповiв Марко, не пiдводячи голови i ретельно шкребучи ножем рибу, так що луска бризками розлiталась на всi боки.

– Ви теж вживаете корабельних термiнiв? Я думала, що на рибальських човнах iх не знають.

Марко пiдвiв голову й ображено глянув на дiвчину:

– Це ви про «Колумб»? Ми – шхуна, а не човен, – гордо заявив вiн.

Дiвчина пiзнала хлопця, з яким кiлька годин тому йшла пiд дощем.

– Це ви? – радiсно промовила вона. – Ми з вами сьогоднi зустрiчалися.

Марко почервонiв, але в сутiнках цього не було видно. Вiдповiв, що це справдi – вiн.

– Так давайте познайомимось, – запропонувала дiвчина. – Я звуся Люда.

– А я – Марко Завiрюха.

– Я не сказала свого прiзвища, але ви, мабуть, його знаете – Ананьева.

Люда взялася допомогти Марковi. Вiн спочатку вiдмовлявся, але потiм погодився i дав дiвчинi довгого ножа та старий мiшок замiсть фартуха.

Вона чистила рибу вправно i швидше за Марка. Розмовляли вони мало, але дiвчина сповiстила юнгу, що вона знае, як готувати рибу смажену, рибу з пiдливою, вiдварну з картоплею, риб'ячий холодець, рибу мариновану, рибу фаршировану, риб'ячi котлети i ще п'ять чи шiсть способiв. Крiм того, умiе готувати шашлики та чебуреки. Готувати iх навчив ii батько, який дуже любить цi страви. Марко незабаром переконався, що вона не хвалиться, бо готування риб'ячоi юшки й макаронiв дуже швидко перейшло до рук Люди.

Поки Люда з Марком порались на камбузi, шхуна, рушила i вiдiйшла вiд берега. Стах сам став до стерна. Вправно маневруючи, вiн вивiв «Колумб» лише пiд клiвером з бухти в море. Потiм матрос пiдняв парус, i шхуна легко подалась на схiд, погойдуючись на хвилях. Вiтер вiяв легенький, i здавалося, що вiн от-от вщухне. Левко порався бiля мотора i обiцяв не пiзнiш як за пiвтори години або й менше закiнчити ремонт.