Шхуна «Колумб»

Анч винiс з комiрчини кiлька мокрих ще фотографiй, скаржачись, що немае спирту, щоб iх швидко висушити. Потiм навiв свою «лейку» на спiвбесiдникiв i кiлька разiв клацнув.

Вiн розповiв, чого приiхав на Лебединий острiв, сказав, що дiстав у рибнiй iнспекцii листа до Ковальчука, але тут йому не подобаеться. Вiн хотiв би оселитись у рибалок в Соколиному, навiть бiльше – вiн охоче поплавав би з ними на шхунi по морю.

Незабаром на подвiр'я вийшли Люда i Знайда. Але чи Знайда це? Замiсть лахмiття – одягнена у плаття з короткими рукавами, на ногах сандалi, на головi новенький капелюшок.

Плаття було для неi трохи широке, але загалом переодягнення надзвичайно змiнило ii. Десь наче зникли тi гострi, вугластi риси постатi, що асоцiювалися з уявленням про дефективнiсть.

– От так Ясочка! – замилувався Левко, ступаючи крок iй назустрiч.

Анч, здаеться, був найбiльше вражений. Якась тiнь тривоги майнула по його обличчю, коли вiн глянув на дiвчинку.

У нього промайнула думка: чи справдi ця дiвчинка така вже дефективна, щоб ii можна було абсолютно не боятися.

Та Знайда глянула на Анча таким заляканим i отупiлим поглядом, що вiн заспокоiвся, посмiхнувся i зараз же сфотографував ii. Дiвчинка розмовляла мало – вона явно була чимось збентежена.

Компанiя збиралась iхати; Анч спитав, чи не вiзьмуть вони його до Соколиного.

– З охотою, – вiдповiв Левко.

Фотограф швидко зiбрався i разом з усiма пiшов на берег, де Андрiй Камбала, дожидаючись iх, дрiмав на кормi шхуни.

Прощаючись iз Знайдою, Люда попросила дiвчинку обов'язково прийти до Соколиного, а Левко обiцяв незабаром заiхати до неi та радив не впадати в розпач з тим поросям, бо хiба ж вона винна, що чума напала.

Од цього жодна свиня не застрахована. Хай так i скаже своему Якову Степановичу.

Шхуна вiдплила вiд берега. Люда помахала Знайдi рукою. Дiвчинка вiдповiла iй так само, повернулась i пiшла додому. З моря доносився спiв:

Спiвай нам, вiтре, веселих пiсень,

Хай хвилi розкажуть нам казку.

Ми рибу зберемо в зав'язку,

Сьогоднi рибальський наш день.

XIV. Купання в морi

– Ви знаете, – сказала Люда фотографовi, – сьогоднi я на «Колумбi» виходжу в море. Дядько Стах погодився взяти мене в рейс. Каже, подивлюся, яка з тебе морячка та рибачка. Вiн мене призначив помiчником Марка, другим юнгою.

– Це дуже цiкаво, я просто заздрю вам. Менi теж хотiлося б сьогоднi виiхати на «Колумбi», але, за моiм планом, я сьогоднi фотографую Соколине i побут рибалок.