Вибране

У його творчостi е лише один вiрш, основою якого е враження вiд придушення британською адмiнiстрацiею протесту египетських фелахiв та публiчноi страти винуватцiв («27 липня 1906 року, друга година пополуднi»). Вiн, однак, не належить до основного корпусу «Визнаного» i його змiст, по сутi, не мiстить рефлексiй на предмет якихось соцiальних проблем; перед нами схоплений поетично момент зiткнення культур, крiзь призму якого постае проблема зв’язку того, хто дае, i того, кому дають життя, конечностi тiлесного буття, недосяжностi прекрасного молодого тiла як пiзнання природи часу i т.

д. Однак схильнiсть К. Кавафiса простежувати багатовекторну логiку подiй, вбачати iхнiй зв’язок та взаемовплив, через який об’ективiзуеться категорiя можливого, що ii, за вiдомим висловом (There are no ifs in history), не знае iсторiя, але з якоi в певному сенсi бере початок фiлософiя, обов’язково виведе читача в поле смислiв, ширших за iндивiдуальнi переживання. Полiтичний аспект поезii К. Кавафiса формуеться на перетинi iсторii та фiлософii. Це осучаснюе та скеровуе в майбутне кожне слово поезii Александрiйця. Досвiд такого прочитання Кавафiсовоi поезii знаходимо в Й. Сефериса, який, сам перебуваючи в евакуацii пiд час другоi свiтовоi вiйни, вiдчув трагiчну глибину елегантноi епiтафii «Тим, хто збройно боронив Ахейський союз», зiставивши подii ІІ ст. до н. е. з малоазiйською катастрофою 1921 р. та втратою еллiнством однiеi зi своiх батькiвщин. Пiд таким кутом зору проблеми хибного полiтичного вибору, манiпуляцii свiдомiстю громадян, спiввiдношення обов’язку та iстини, суспiльного та загальнолюдського постають iз надзвичайною злободеннiстю. Крiм того, етимологiя слова полiтика скеровуе нас до Кавафiсового Мiста (????), а через нього до тих, хто робить мiсто Мiстом: «коли александрiець ти, зласкався, не суди;?/ знаний тобi бо вир нашого життя, жага до насолоди екстатична!» («Могила Гiясиса»). Мiстяни Александрii, Антиохii, Атен, Риму та Константинополя з’являються в рядках К. Кавафiса, аби за ними: дрiбним крамарем, що продае схiднi приправи; Ланiсом, сином Раметиха; антиохiйським прихованим язичником, що гортае твiр Фiлострата, з’явився справжнiй лiричний герой Кавафiсовоi поезii – еллiнство,

…з’явились ми:

великий грецький свiт.