Вибране

]

Майстер Дамон (хто може з ним зрiвнятись

В пелопонеських полiсах) намiрився зладнати

Із пароського мармуру [23 - Кiкладський острiв Парос в античностi славився своiм мармуром та скульпторами.] ходи священний шлях,

Яку Дiонiс-Бакх очолюе i кроком ширить жах

Та раювання неземне вiд сяйва божества.

За ним непоспiхом Акрат [24 - Процесiя на чолi з Дiонiсом е вiдомим сюжетом, часто зображуваним у мозаiках (в м. Пафос (о. Кiпр) в музеi пiд вiдкритим небом зберiгаеться «маеток Дiонiса» з високохудожнiми мозаiками на згадану тематику).

За богом простують божества з його супровiду: Акрат – бог нерозведеного вина, Мета – богиня сп’янiння, Гедiойн – бог солодкого вина, Молп – бог спiву в танцi, Гедiмел – бог солодкоi мелодii, Ком – бог святковоi процесii, Телета – персонiфiкована богиня священноi церемонii. Процесiю Дiонiса зображуе в своему творi «Картини» Флавiй Фiлострат Молодший.] крокуе. Торжества

Пануе дух. Сатири тут. Їм налива вино

Мета iз амфори, обвитоi плющем; нiжно дзюрчить воно.

А поруч з ними, вже неначе в забуттi

Солодкий Хмiль обачно сова телеса святi.

За ними шкандиба ватага гультяiв:

Хмiльний Спiв пiсню заведе, Бешкет пiдхопить спiв,

А далi суне Ком зi смолоскипом свят,

Нарештi Таiнство завершуе цей рiзьблений парад.

Такi в Дамона [25 - Вигаданий К. Кавафiсом персонаж, тип мистця-пристосуванця римськоi доби, який, тим не менше, живе подвiйним життям, адже таемно продовжуе служити справжнiм Музам.] намiри. Втiм, хоч це добре все,

Але думки снують про куш, який твiр принесе.

Є гiдний покупець – цар Сиракуз [26 - Сиракузи – коринтська колонiя на о. Сицилiя, був вiдомий низкою своiх правителiв – тиранiв (Гелон, Дiонiсiй І та ІІ, Агатокл, Гiерон ІІ), що зробили мiсто важливим полiтичним гравцем в захiдному Середземномор’i. Як бiльшiсть еллiнiстичних династiй, правителi Сиракуз не мали благородного походження, тож замовлення мае очевидний полiтичний пiдтекст.] – на цей його товар,

А три таланти [27 - Талант – поширена в античному свiтi мiра ваги, що використовувалась i як розрахункова, однак не монетна, одиниця.

] на наш час – прекрасний гонорар!

Як докладе до iнших сум цi грошi немалi,

Вважатиметься хтось бiльш хватким за нього на землi?

Коли так Долi божество йому благоволить,

Час у полiтику пiти й у Радi талант свiй проявить!

    1907

    Переклав Андрiй Савенко

Одноманiтнiсть

Минаеться одноманiтна днина.

За нею инша йде услiд, нудоту навiвае.