Вислови

9

Учитель Цзен сказав:

– Якщо шануватимуть мертвих, пам’ятатимуть предкiв, то в народi знов запануе чеснота.

10

Цзицинь спитав Цзигуна:

– Хоч би в якiй краiнi був Учитель, вiн завжди знае про справи ii правлiння. Вiн сам шукае цi вiдомостi чи йому iх дають?

Цзигун вiдповiв:

– Учитель дiстае iх завдяки тому, що ласкавий, добрий, чемний, ощадливий i поступливий. Чи не вирiзняеться вiн у тому, як iх шукае, вiд iнших людей?

11

Учитель сказав:

– Хто вдивляеться в прагнення свого батька, коли вiн живий, а пiсля його смертi – в те, як вiн чинив, i не мiняе його шляху протягом трьох рокiв, можна сказати, що шануе той батькiв.

12

Учитель Ю сказав:

– З призначень ритуалу найцiннiша гармонiя. Вона робить прекрасною путь стародавнiх царiв, а iх наслiдують у малому й великому. Та проте i гармонiя бувае до речi не завжди. Якщо знають саму гармонiю, не беручи ii в рамки ритуалу, вона не може перетворитися на життя.

13

Учитель Ю сказав:

– Якщо, будучи щирим, близький до справедливостi, обiцяння зможе виконати.

Якщо шануе вiдповiдно до ритуалу, то уникне сорому й неслави. Якщо твоя пiдпора той, хто насправдi тобi близький, то можеш йому пiдкоритись.

14

Учитель сказав:

– Якщо чеснотливий муж не думае пiд час трапези про насичення свого шлунка, не прагне, живучи вдома, затишку, проявляе запопадливiсть у дiлi, обережно говорить i виправляеться, зближаючись iз тими, у кого е путь, то можна сказати, що вiн любить ученiсть.

15

Цзигун спитав:

– Як ви оцiнюете той випадок, коли людина у злиднях нi перед ким не плазуе, а забагатiвши – не зазнаеться?

Учитель вiдповiв:

– Це непогано, та не так добре, як те, коли людина у злиднях вiдчувае радiсть, а забагатiвши, схиляеться до ритуалу.

Цзигун знову спитав:

– В Пiснях е рядки:

Вiн мов гранована рiзьба,

Шлiфована й гладенька.

Чи не про цього ви казали?

– Так, Ци, – вiдповiв Учитель, – вiдсьогоднi з тобою можна говорити про Пiснi: тобi скажеш що-небудь, а ти вже знаеш, що за цим слiдом.

16

Учитель сказав:

– Не журися, що люди не знають тебе, та журися, що ти не знаеш людей.

Глава 2

Правитель

1

Учитель сказав:

– Правитель, що покладаеться на чесноту, немовби пiвнiчна Полярна зоря, що завмерла на своему мiсцi серед сонму сузiр’iв, що обертаються навколо неi.

2

Учитель казав:

– Три сотнi Пiсень вартi одного рядка, який каже: «Його думка не ухиляеться».