Доктор Серафікус. Поза межами болю

], i портрет Ервiна Роде або Федора Вовка.

В Ірцi досить розвинене почуття умовностi, щоб на своi запитання задовольнитися з тих двох вiдповiдей i пояснень, якi вона дiстае вiд дядi Комахи, дарма що деякi з цих вiдповiдей межують iз знущанням.

– Що це? – питае Ірця, показуючи малюнок доби палеолiту[5 - Малюнок доби палеолiту – зображення на стiнах печер, зробленi за часiв найдавнiшого перiоду людського суспiльства – кам’яноi доби.], де на камiнцi вирiзьблено не то ведмедя з головою коняки, не то коняку з лапами ведмедя.

– Це, – пояснюе Комаха з щирою й непiдробленою сумлiннiстю людини, що звикла нiколи не зважати на аудиторiю, – це рiнерит з орiньякськоi стоянки Реб’ер.[6 - Орiньякська стоянка Реб’ер – стоянка давнiх людей доби пiзнього палеолiту, що отримала назву за розкопками у печерi Орiньяк у Францii.]

Дiвчина одривае голову вiд книжки, щоб подивитись, чи вiн жартуе, чи нi. Упевнившись, що вiн говорить серйозно, i, муслячи п’ятерицю слиною, вона перегортае сторiнки далi.

Людськi постатi в тваринних машкарах, подiбнi на американських мавпочок з дротяними нiжками, привертають увагу Ірцi.

Ірця тикае брудними заслиненими пальцями, лишаючи на сторiнцi пляму, i питае:

– А це?

– Це малюнок на костянiй тарахкалцi Мадленського шару[7 - Мадленська культура – культура доби пiзнього палеолiту, розповсюджена на територii Захiдноi Європи. Згаданий у творi танець сарни, що iмiтуе полювання на цю тварину, вiдображае основний вид дiяльностi носiiв цiеi культури.] з-пiд скелi Меж на пiвднi Францii.

Оцi-о люди танцюють святий танець сарн.

Ірця захлинаеться од веселого реготу.

– Якi смiшнi! Якi вони смiшнi! І я хочу так!

Ірця починае плигати, у стилiзованiй подiбностi вiдтворюючи рухи людей кам’яного вiку.

Таблицi в книжках з рефлексологii[8 - Рефлексологiя – напрямок росiйськоi та радянськоi психологii в першiй половинi XX ст., спроба об’ективного дослiдження поведiнки людини i тварин.] можуть зворушити ii не менше од картин сучасних французьких та нiмецьких експресiонiстiв[9 - Експресiонiзм – лiтературно-мистецька течiя авангардизму, що сформувалася в Нiмеччинi на початку ХХ ст.

як реакцiя на свiтовi катаклiзми, дегуманiзацiю суспiльства, знеособлення в ньому людини тощо.]. Цiкавiсть Ірчина така рiзноманiтна й всеосяжна, що досягае ступенiв мудроi й лагiдноi байдужостi: iй байдуже, що дивитись, аби дивитись. Усе вона сприймае з однаковим захопленням. Не любить Ірця лише тих книжок, де нема малюнкiв, анi таблиць.