Доктор Серафікус. Поза межами болю

Доктор Серафiкус. Поза межами болю

Осип Турянський

Вiктор Домонтович

«Доктор Серафiкус» – один з трьох його iнтелектуальних любовних романiв В. Домонтовича (1894—1969). Професор Комаха, який вiдкидае сексуальне начало як варварство, зазнае поразки, коли його спостигае кохання.

Повiсть-поема «Поза межами болю» Осипа Турянського (1880—1933) вважаеться одним з кращих творiв, що змальовуе Першу свiтову вiйну як пекло, через яке пройшли семеро приречених на смерть, в т. ч. i майбутнiй автор повiстi.

Вiктор Домонтович, Осип Турянський

Доктор Серафiкус.

Поза межами болю

Вiктор Домонтович

Доктор Серафiкус[1 - Роман було написано в 1928—1929 роках. У 1940-х автор його переробив, i вперше твiр вийшов друком аж у 1947 р., в Нiмеччинi.]

Роман

Роздiл 1

Мiнливо й мляво перебiгають свiтлi струмки по великiй круглiй фонтаннiй мушлi. Змiна бiлявих струмкiв в абстрактних арабесках тiней розбивае увагу своею безпредметнiстю. Перебiг тiней, падiння бризок, плюскiт води символiзують для Комахи усталений спочинок на пiвгодини в скверику, коли вiн, напрацювавшись у бiблiотецi, повертаеться додому.

Пiсля врочистоi мовчазностi бiблiотеки, де лунке шепотiння й рип пера виростають у погрозу уявленоi катастрофи, пiсля книжковоi тишi, коли бiла одноманiтнiсть прямокутникiв паперу, книжок, лискованоi площини стола замикае в собi обрiй вражень, – зелень дерев i дитячий метушливий галас заспокоюють. Галас заспокоюе тим, що дратуе.

Ірця бiжить, пiдстрибуючи, назустрiч:

– Дядько Комаха прийшов.

Дядько Комаха! Добридень, дядю Комахо!

Дядя Комаха обережно стискуе маленьку руку, кладе свого портфеля з книжками на лавку й сiдае.

– Добридень, Ірцю! Як ти себе почуваеш?

– Дякую, дядю Комахо. Гаразд. Покажи, якi в тебе сьогоднi книжки.

Власне, ii цiкавлять не книжки, а малюнки. Ірцi байдуже, що дивитись, аби дивитись. Вона охоче переглядатиме й працi акад. Павлова, i Рошерiвський «Mythologisches Lexikon»[2 - «Мythologisches Lеxikon» – «Мiфологiчний словник» (нiм.

).], i атлас Мiкенських розкопин[3 - Мiкенськi розкопини – крутi ущелини, що вiдокремлювали вiд iнших навколишнiх схилiв пагорб, на якому розташовувалось давне мiсто Мiкени, що було центром мiкенськоi культури, а згодом – грецькоi цивiлiзацii.], i таблицi з уламками посуду в трипiльському УАН-iвському збiрнику[4 - Збiрник УАН – видання iсторико-фiлологiчного вiддiлу Украiнськоi академii наук (тепер – Нацiональна академiя наук Украiни).