На нашем сайте вы можете читать онлайн «Йдучи дорогами життя…». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Йдучи дорогами життя…
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
30 октября 2018
Краткое содержание книги Йдучи дорогами життя…, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Йдучи дорогами життя…. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олександр Афонін) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Олександр Афонін – людина, відома в Україні своїми науковими статтями та полемічними публікаціями, в яких розглядається роль книги у формуванні людської особистості, стосунки української влади й книжкового середовища. Водночас він є автором шести збірок поезій, що вийшли друком у видавництві «Фоліо» та отримали схвальну оцінку читачів. Олександр Афонін не пише вірші, він живе віршами. Викликає здивування, як у прозі нашого буття, серед тієї непростої і проблемної щоденної роботи, яку він виконує як президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, йому вдається відшукати поетичне слово, щоб описати свої по-юнацьки щирі відчуття такого мінливого і такого неосяжного світу природи і людей. Читаючи його поезію, мимоволі починаєш дивитися на світ його очима і перейматися його емоціями. Мабуть, тому поціновувачі поетичних творів Олександра Афоніна сприймають його поезію як духовні ліки від буденності життя.
Йдучи дорогами життя… читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Йдучи дорогами життя… без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ти вже i сам немов частинка лiта,
Що розчинилась в свiтлiм цiм раю.
У час такий грiховно нудить свiтом
І скаржитись на доленьку свою.
Щасливий спокiй душу обiймае
І тiшить смаком терпкого вина.
Як нам хвилин таких не вистачае,
І швидко ж як хвилини цi мина.
* * *
Вночi нiзвiдкiлясь взялася злива
І гуркотiла майже до свiтанку.
Мабуть, тому i вигляда щасливим,
Умитим, чистим мiсто нинi ранком.
Приемний вiтер надимае груди,
І сонце в очi радiсно смiеться…
Нехай цей день для вас щасливим буде
І все у ньому, друзi, вам вдаеться.
Тут будет реклама 1
* * *
Людей в життi я розрiзняю й зовнi,
Й критерii для мене цi простi:
Усмiхненi – в них склянки напiвповнi,
Похмурi й злi – у них напiвпустi.
Для перших – i за хмарами е сонце,
Для других – й в день ясний його нема.
Для мене люди – наче на долонцi,
Хоч кажуть, що чужа душа – пiтьма.
* * *
Гортаю календар, дивлюсь на дати
Й дивуюся рiзницi кольорiв.
Тут будет реклама 2
Червоний колiр – вихiдний чи свято,
А чорний колiр – для буденних днiв.
Не можу зрозумiти, чесне слово,
Чи так здаеться тiльки лиш менi,
Що хтось давно i, мабуть, помилково
Зафарбував у чорне нашi днi.
Бо днi життя насправдi яснi, свiтлi,
Мов квiти, що у лiтнiй час цвiтуть.
Допоки живемо у цьому свiтi,
Не можна в днi вкладати чорну суть.
Все треба термiново помiняти
І не чекать зимовоi пори,
А завтра ж чорнi днi пофарбувати
У веселково-гарнi кольори.
Тут будет реклама 3
Ось п’ятниця нехай зелена буде.
Суботi ж iнший колiр ми дамо…
І кожен день хай радуе нас, люди,
Бо лише раз ми в свiтi живемо.
* * *
Облака отражаются в лужах.
Их сейчас, после ливня, с избытком.
Что ж, пора бы садиться за ужин,
Только солнце ленивой улиткой
Все никак не сползет с небосклона,
Раскалив горизонт до металла.
Мир, доселе умытый, зеленый,
Оно краской забрызгало алой.
Тут будет реклама 4
В поднебесье прозрачно-хрустальном
Стая ласточек вьет пируэты…
Да, какой-то совсем идеальный
Этот вечер. Однако же, лето.
День июньский, огромный длинною,
Как-то всё же дополз до заката…
Время вечера, время покоя
Пахнет ливнем потрепанной мятой.
* * *
За днями день чiпляються вагони,
І потяг лiта стрiмко так летить.
Червневi промайнули перегони
Й липневi скоро з’являться – за мить.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Йдучи дорогами життя…, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Олександр Афонін! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
