На нашем сайте вы можете читать онлайн «Коні не винні (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Коні не винні (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
07 февраля 2014
Краткое содержание книги Коні не винні (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Коні не винні (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Михайло Коцюбинський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Михайло Коцюбинський (—1913) – видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози.
Коні не винні (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Коні не винні (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Здоров, синку! Що там скоiлося вчора межи вами, що Олександра прибiгла до нас, мов несамовита?
– Та що скоiлося… от, тату, дали менi жiнку, тепер вiзьмiть ii собi, бо я з нею не житиму…
– Овва! не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад нiяково вертатися. Чому ж се так?
– Бо вона менi не до вподоби… вона менi гидка!
– А ти ж чом, синку, не розпитав стежки у свого серця та заблукав до нашоi хати? Хiба тебе хто силував? Га? Нi, тепер вже годi! По смертi нема каяття!
– Як собi хочете, а ми вкупi не будемо!.
Тут будет реклама 1
.
Гнат розказав тестевi, як вони жили з Олександрою. Старого брала злiсть. Здурiв зять, чи яке лихо? Не буду з нею жити та й не буду. Ну, вдарив там жiнку, повчив ii трохи, та й годi! Дiло звичайне. А погиркались – помиритися та й жити як слiд, як Бог приказав.
– Ви, тату, краще не втручайтеся в се дiло, бо нiчого з сього не вийде!..
Як то не втручатися? Адже вона йому дочка! Може, й в його серце болить за своею дитиною. Старий сердився. Вiн говорив скоро та прискав слиною, наче сукно мочив.
Тут будет реклама 2
А якби зять схотiв загубити свою жiнку, то батько повинен ще колiном у яму пхати? Е, нi, вибачай! Дарма, що вiн старий, а ще нiкому не дасть на поталу дитини!.. Показились десь дiти, чи який хрiн? Одно затялося, каже, що не буде вкупi жити, а друге й собi тiеi спiвае… Межи ними й дiдько лисий не розбере справи!.. Старий Максим плюнув спересердя та й подався до ворiт, бубонячи щось пiд нiс.
Другого дня увечерi до Гнатовоi хати вступив Максим з кумом Гаврилом, старим, поважним чоловiком.
Тут будет реклама 3
Вони вговорювали Гната помиритися з жiнкою та жити з нею в злагодi. Гнат i слухати не хотiв. «Я ii не люблю», – твердив вiн в одно. Гнат не пив навiть горiлки, яку принiс тесть. Максима брала нетерплячка. Йому аж руки свербiли до бiйки, а слина так i летiла з рота за кожним словом. Але кум спиняв його, зацитькував. Максим кричав на цiлу хату. О! вiн знайде спосiб на упертiсть зятя! Вiн пiде до старшини, на суд!.. Най добрi люди розсудять, чи годиться кидати жiнку, ламати те, що пiп зв’язав…
Гнат був спокiйний.
Тут будет реклама 4
Про нього! Най йому голову стинають, не те що судять, а вiн не житиме з жiнкою…
Максим вилаявся, хрьопнув дверима i пiшов з хати. За ним поплентавсь й кум.
В середу рано Гнат найняв пiдводу i одiслав Олександрi ii скриню.
В недiлю смерком, коли Гнат внiс сухого ломаччя та заходивсь розпалювати на вечерю, у хату не вбiг, а просто влетiв десятник. Нi вуси, нi борода не хотiли рости на його темному, як юхт, обличчi.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Коні не винні (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Михайло Коцюбинський! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
